Ян Станіславський
| Ян Станіславський | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| Народження | 24 червня 1860[1][2][…] Вільшана, Черкаський повіт, Київська губернія, Російська імперія | |||
| Смерть | 6 січня 1907[1][2][…] (46 років) | |||
| Краків, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина | ||||
| Поховання | Раковицький цвинтар | |||
| Країна |  Російська імперія | |||
| Навчання | Варшавський університет і Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут | |||
| Діяльність | художник, викладач університету, art educator | |||
| Відомі учні | Глязнер Яків Соломонович і Войцех Ястшембовський | |||
| Член | Society of Polish Artists "Sztuka"d | |||
| Батько | Антоній-Роберт Станіславський | |||
| Брати, сестри | Гжегож Станіславський | |||
| Роботи в колекції | галерея Бельведер, Національний музей у Варшаві, Музей історії мистецтв, Сілезький музей і Muzeum Śląska Opolskiego w Opolud | |||
| | ||||
 Ян Станіславський у Вікісховищі | ||||
Ян Станісла́вський (пол. Jan Stanisławski; 12 (24) червня 1860, село Вільшана, нині смт Городищенського району Черкаської області, Україна. — 6 січня 1907, Краків) — український і польський живописець-імпресіоніст.
Біографія[ред. | ред. код]
Родом з села Вільшани, Звенигородського повіту, студіював у мистецьких школах Варшави, Кракова, Парижа, з 1897 р. професор пейзажу в Краківській школі образотворчих мистецтв (з 1900 — академії).
Народився в родині письменника, юриста і таємного радника Антонія-Роберта Станіславського і Кароліни Станіславської-Ольшевської.
Ян Станіславський студіював математику у Варшавському університеті й мав намір викладати улюблений предмет у Краківському. Але захоплення живописом перемогло й талановитий математик почав життя спочатку: вступив до рисувальної школи спочатку у Варшаві, потім у Кракові. Пізніше удосконалював майстерність у мистецьких студіях Парижу, де виявив особливе зацікавлення насамперед імпресіонізмом. 1896 року Ян Станіславський повернувся до Кракова й взявся керувати майстернею пейзажного живопису в Школі образотворчих мистецтв, котра наступного року була реформована в Академію красних мистецтв. Пейзажист був засновником Краківського товариства «Мистецтво» (Stuka). Особливі зв'язки він мав з українськими колегами, зокрема, Київською малювальною школою Миколи Мурашка (входив до її педагогічної ради).
Станіславський і Україна[ред. | ред. код]
Майбутній пейзажист народився на батьківщині Тараса Шевченка й вважав Україну своєю другою вітчизною. Його батько — Антоні Станіславський — навчався у Київському університеті. За участь у польському національному русі був висланий до Казані. Закінчивши тамтешній університет, Антоні Станіславський став професором права Казанського університету, а згодом — Харківського.
Ян Станіславський часто відвідував Україну й присвятив їй численні пейзажі («Пасіка в Україні», «Будяки», «Дніпро під Києвом», «Михайлівський собор у Києві», «Біла Церква», «Тополі», «Соняшники», «Вітряки», «Дерева» та ін) і жанрові картини («Укр. козак», «Вечеря», «Праля», «Лірник» й ін. Учнями Станіславського і його послідовниками були український малярі Микола Бурачек, Іван Труш, Олекса Новаківський та інші.
Твори Станіславського зберігаються у мист. ґалеріях Кракова, Варшави, Львова, Києва.
Ян Станіславський — вчитель відомих українських художників Миколи Бурачека та Івана Труша (випускників Краківської академії красних мистецтв).
Родина[ред. | ред. код]
Син письменника, юриста і таємного радника Антонія-Роберта Станіславського і Кароліни Станіславської-Ольшевської.
Брат лікаря і театрального діяча Гжегожа Станіславського.
Мав сестру Антоніну.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #128628332 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Charazińska E. Stanisławski, Jan // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2018. — ISBN 978-1-884446-05-4 — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T080980
- ↑ а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
Література[ред. | ред. код]
- Блюміна І. М. Станіславський Ян Гжегож // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 10 : Салют — Стоговіз. — 543, [1] с., [36] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. — С. 499.
- Виставка творів Яна Станіславського: Каталог. — К., 1957.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Віталій Абліцов. «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті». — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
- Володимир Петрашик. Ян Станіславський і Микола Бурачек — натхненні красою української природи // Художня культура. Актуальні проблеми. — № 4. — Київ, 2007. — С. 383—395.
- Лісевич І. Т. Станіславський Ян [Архівовано 23 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 804. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Ян Станіславський — поет української природи / Ганна Черкаська [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.] uahistory.com
Посилання[ред. | ред. код]
- Д.Антонович. Ян Станиславський. Прага, 1926. [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Станіславський Ян // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1833. — 1000 екз.
|
