Ян Остроруг (письменник)
| Ян Остроруґ | |
|---|---|
| пол. Jan Ostroróg | |
 | |
| Ім'я при народженні | Jan Ostroróg |
| Псевдо | Ян Остророг |
| Народився | 1436 Остроруг, Ґміна Остроруґ, Шамотульський повіт, Республіка Польща |
| Помер | 1501 Гродзиськ-Великопольський |
| Країна |  Королівство Польське |
| Національність | поляк |
| Місце проживання | Польща |
| Діяльність | політик, письменник |
| Галузь | право[1], політика[1], політична журналістика[1] і державна служба[1] |
| Alma mater | Болонський університет |
| Науковий ступінь | доктор обох прав |
| Знання мов | польська[1] |
| Суспільний стан | шляхтич[d][1][1][…] |
| Посада | Позанські воєводи, Q64777690? і Q64864966? |
| Військове звання | воєвода познанський |
| Термін | 1500—1501 роки |
| Попередник | Седживой Чарнковський |
| Наступник | Анджей Шамотульський |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Остророги |
| Батько | Станіслав Остророг |
| Мати | Беата Бистрицька |
| У шлюбі з | Олена Рациборська |
| Діти | Вацлав Станіслав |
 | |
Ян Остроруґ гербу гербу Наленч (пол. Jan Ostroróg; 1436 — 1501, Гродзиськ-Великопольський) — польський магнат, політичний діяч Речі Посполитої, письменник-гуманіст.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з магнатської родини Остророгів. Син познанського воєводи Станіслава Остроруга. Замолоду вирушив навчатися за кордон. Студіював в Ерфуртському та Болонському університетах. У 1459 році отримав докторський ступінь із права. У 1462 році повернувся до Польщі. Тут отримав посаду каштеляна мендзижецького та сенатора Польського королівства. Згодом став радником королів з династії Ягеллонів: спочатку Казимира IV, потім Яна I Ольбрахта. Спонукав їх до проведення політики щодо централізації влади, приборкання магнатів, а також проти німецького впливу у країні. У 1500 році став познанським воєводою, 1501 року помер у м. Гродзиськ-Великопольський.
Творчість[ред. | ред. код]
Головним твором Я. Остроруга є «Меморандум про устрій Речі Посполитої», який він завершив у 1477 році. Тут зібранні його думки щодо політичних, правових засад існування держави, місце в цьому людини. Був прихильником міцної королівської держави, зауважував про необхідність реформ у католицької церкви, відстоював рівність усіх станів перед законом, скасування тортур. Державні чини та посади, на думку магната-письменника, повинні отримуватися не у відповідності від походження, а відповідно до знань й здібностей. Рішуче заперечував практику спадковості вищих державних посад. Виступав проти застосування латини та німецької мови у листуванні та складанні державних паперів. Зауважував необхідність проведення муніципальної реформи — наданню більших прав містам, зокрема магдебурзького. Для зміцнення держави пропонував впровадити загальну військову повинність.
Родина[ред. | ред. код]
Дружина — Гелена (?—?), донька Вацлава II, князя Рациборського. Діти:
- Вацлав (д/н—1527) — каштелян каліський з 1519 року, дружина — Уршуля з Кутна Потоцька (†1544/1549; шлюб після 1506 р.)[2]
- Станіслав (д/н—1519) — каштелян каліський
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и Czech National Authority Database
- ↑ Ostrorogowie (01) [Архівовано 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Kazimierz Lepszy (red.). Słownik biograficzny historii powszechnej do XVII stulecia. — Warszawa: Wiedza Powszechna, 1968. (пол.)
- Redakcja. Ostroróg Jan herbu Nałęcz (zm. 1501) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/3, zeszyt 102. — 193—384 s. — S. 502—505. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Ostrorogowie (01) (пол.)
.svg){kind=small} | Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |