Януш Пшимановський
| Януш Пшимановський | |
|---|---|
| пол. Janusz Przymanowski | |
 | |
| Народився | 20 січня 1922[1] Варшава, Польська Республіка |
| Помер | 4 липня 1998[1] (76 років) Варшава, Республіка Польща |
| Поховання | Військові Повонзки |
| Країна |  Республіка Польща |
| Діяльність | мовознавець, поет, військовослужбовець, перекладач |
| Alma mater | Варшавський університет |
| Знання мов | польська |
| Учасник | Друга світова війна |
| Членство | Спілка борців за свободу і демократію |
| Посада | Member of the Sejm of the Polish People's Republicd[1] |
| Військове звання | полковник |
| Партія | Польська об'єднана робітнича партія і Польська робітнича партіяd |
| У шлюбі з | Maria Hulewiczowad |
| Нагороди |               |
Януш Пшимановський (пол. Janusz Przymanowski) (20 січня 1922, Варшава — 4 липня 1998, Варшава, Польща) — польський письменник, поет і публіцист, полковник Війська Польського.
Життєпис[ред. | ред. код]
Навчання на історичному факультеті Варшавського університету. З початком Другої світової війни пішов воювати добровольцем.
У 1939, після нападу СРСР на Польщу, був інтернований як військовослужбовець польської армії, жив у Сибіру. У 1943, дізнавшись про набір добровольців у Військо Польське, записався добровольцем.
З 1945 року працював військовим журналістом, редактором військових видань, був офіцером головного політичного управління Війська Польського. Подружився на війні з офіцером Радянської Армії, промисловцем А. С. Деминовим, який згодом загинув при визволенні Польщі. Дебютував як письменник у 1950 році книгою про подвиги поляків у роки Другої світової війни. Надалі продовжував тему війни у своїх творах.
На початку 1960-х у співавторстві з Овідієм Горчаковим написав книгу «Викликаємо вогонь на себе» про мужність і героїзм радянських і польських підпільників, які діяли в селищі Сеща. У 1965 книга була екранізована.
У 1964—1970 роках написав повість «Чотири танкісти і пес», за якою в Польщі був знятий однойменний телевізійний серіал з трьох частин і 21 серії. Сам знявся в цьому серіалі в епізодичній ролі фотографа в останній серії фільму.
У 1966 написав документальну повість «Студзянки» про танковий бій між поляками і німцями біля містечка Студзянки.
У 1980—1985 був депутатом польського Сейму.
У 1987 написав книгу «Пам'ять» про солдатів, полеглих під час визволення Польщі.
Переклади українською[ред. | ред. код]
- Чотири танкісти і пес. Переклад з польської: Станіслав Савнов. Київ: Молодь. 1971 502 стор.
- Витівки Йонатана Коота. Переклад з польської: Юрій Попсуєнко; малюнки: Владислав Ширяєв Київ: «Веселка». 1988. 220 стор.
Посилання[ред. | ред. код]
- Твори Януша Пшимановський [Архівовано 17 березня 2015 у Wayback Machine.] у е-бібліотеці «Чтиво»
|
