Якуб Рисяк
| Якуб Рисяк | |
|---|---|
| Народження | 1856 |
| Смерть | після 1925 |
| Країна | .svg){kind=small} Австро-Угорщина Польща |
| Праця в містах | Львів |
| Архітектурний стиль | модерн, сецесія |
Якуб Рисяк (пол. Jakób Rysiak, 1856 — після 1925) — будівничий, скульптор[1]. Патентований мулярський майстер у Львові від 1890 року[2].
Працював у Львові. Низку збудованих ним на початку XX століття кам'яниць, переважно власних, він оздобив барельєфами і орнаментальною ліпниною в стилі сецесії, за власними графічними проєктами[3].
Серед виконаних праць:
- 1900 — двоповерховий неорококовий будинок, зведений для Юліана Маташека на вул. Самчука, 30[4];
- 1904—1905 — двоповерховий житловий будинок, зведений для потреб медичної установи на вул. Левинського, 12[5]
- 1905 — сецесійний будинок, зведений на вул. Котляревського, 16[6];
- 1905 — сецесійні, колишні приватні будинки родини Червінських, зведені на вул. Котляревського, 26, 26а[7];
- 1906—1907 — комплекс з двох триповерхових кам'яниць, збудований на вул. Нечуя-Левицького, 17[8], 19[9][3].
- 1907—1910 — сецесійні житлові будинки на вул. Глибокій, 4, 6, 8, 10, 12 (у співавторстві з Владиславом Гертманном та Августом Богохвальським)[10][3].
- 1910—1911 — скульптурне оздоблення фасадів будинків на вул. Тарнавського, 6, 8[11].
- 1912 — скульптурне оздоблення будинку на вул. Каліча Гора, 18[2][3].
- 1913 — барельєф «Битва гладіаторів» в оздобленні будинку на вул. Тарнавського, 54[11].
-
Колишній будинок Юліана Маташека (вул. Самчука, 30) -
Двоповерховий будинок (вул. Левинського, 12) -
Колишні приватні будинки родини Червінських (вул. Котляревського, 26, 26а) -
Триповерхова кам'яниця (вул. Нечуя-Левицького, 17) -
Триповерхова кам'яниця (вул. Нечуя-Левицького, 19) -
Житловий будинок (вул. Глибока, 12) -
Житловий будинок (вул. Каліча Гора, 18)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Зодчі України, 1999.
- ↑ а б Ю. О. Бірюльов Творчість мулярських майстрів і скульпторів-декораторів львівських споруд кінця ХІХ—початку ХХ ст. // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Архітектура. — 2015. — № 836. — С. 214.
- ↑ а б в г Львівська скульптура, 2015.
- ↑ Lwów. Ilustrowany przewodnik… — S. 181.
- ↑ Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Левинського, 12 — будинок медичної установи (колишній житловий). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 16 грудня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Lwów. Ilustrowany przewodnik… — S. 123.
- ↑ Lwów. Ilustrowany przewodnik… — S. 124.
- ↑ Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Нечуя-Левицького, 17 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 16 грудня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Нечуя-Левицького, 19 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 16 грудня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 477.
- ↑ а б Галицьке передмістя, 2012.
Джерела[ред. | ред. код]
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 485, 534. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- Ю. Бірюльов. Львівська скульптура. — Львів : Апріорі, 2015. — С. 378. — ISBN 978-617-629-230-2.
- Мельник І. В. Галицьке передмістя та південно-східні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — 352 с. — ISBN 978-617-629-076-6.
- Тимофієнко В. І. Зодчі України кінця XVIII-початку XX століть: біографічний довідник. — Київ : НДІТІАМ, 1999. — 475 с. — ISBN 966-7452-16-6.
- Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — 320 s. — ISBN 966-7022-26-9. (пол.)