Юст Ліпсій
| Юст Ліпсій | ||||
|---|---|---|---|---|
| Justus Lipsius | ||||
 Юст Ліпсій | ||||
| Ім'я при народженні | Joost Lips | |||
| Народився | 18 жовтня 1547 Оверейсе, Галле-Вілвордеd, Бельгія | |||
| Помер | 24 березня 1606 (58 років) Левен | |||
| Країна |  Іспанські Нідерланди | |||
| Місце проживання | Лейден | |||
| Діяльність | письменник, філософ | |||
| Сфера роботи | мовознавство | |||
| Alma mater | Старий Левенський університет[d] і Лувенський католицький університет[1] | |||
| Заклад | Лейденський університет[2] | |||
| Мова творів | латина | |||
| Роки активності | 1562[3] — 1606[3] | |||
| Magnum opus | De Constantiad | |||
| Конфесія | католицька церква | |||
| | ||||
 Юст Ліпсій у Вікісховищі | ||||
Юст Лі́псій (лат. Justus Lipsius, нід. Joost Lips; 18 жовтня 1547 — пом.24 березня 1606 Левен) — південно-нідерландський гуманіст і знавець класичної латини, відомий своїми теоріями щодо політики і моральності. До наших днів дійшла його величезна кореспонденція латиною.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в селищі Оверейсе на околицях Брюсселя. Навчався в єзуїтському колегіумі і в Левенському католицькому університеті. Викладав історію і право в Єні, Лейдені та Левені. Прославився на всю Європу авторитетними виданнями латинської прози, особливо Тацита (1574) і Сенеки (1605). Його видання класиків були еталоном для багатьох поколінь філологів.
Творчість[ред. | ред. код]
Як письменник Ліпсій наслідував лапідарний стиль Тацита, не схвалюючи вивертів цицеронівської риторики. У 1589 році опублікував політичний трактат, у якому відстоював необхідність раціоналізації державного апарату. У філософських поглядах був близький до стоїків, особливо шанував Сенеку.
Визнання[ред. | ред. код]
- Ім'я Юста Ліпсія носить будинок (Justus Lipsius building[en]), у якому засідає Рада Європейського союзу.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Leidse Hoogleraren
- ↑ а б RKDartists
Література[ред. | ред. код]
- François Moreau (Ed.) Le stoïcisme au XVIe et au XVIIe siècle. Le retour des philosophies antiques à l'Âge classique. — Paris 1999. (фр.)
- Gerhard Oestreich: Antiker Geist und moderner Staat bei Justus Lipsius (1547—1606): der Neustoizismus als politische Bewegung. Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 1989, ISBN 3-525-35938-1.
- J. L. Saunders: Justus Lipsius. The Philosophy of Renaissance Stoicism, New York, 1955(англ.).
- Andreas Urs Sommer Vivere militare est. Die Funktion und philosophische Tragweite militärischer Metaphern bei Seneca und Lipsius, in: Archiv für Begriffsgeschichte, Bd. 43 (2001). — S. 59—82. (фр.)
- Andreas Urs Sommer Zur militärischen Metaphorik im Stoizismus, Bern: EMB/BBL, 2002 (= Schriftenreihe der Eidgenössischen Militärbibliothek und des Historischen Dienstes, Nr. 2) (ISBN 3-906969-01-0, ISSN 1424-9367)
- Michael Stolleis Lipsius-Rezeption in der politisch-juristischen Literatur des 17. Jahrhunderts in Deutschland. In: ders.: Staat und Staatsräson in der frühen Neuzeit. Studien zur Geschichte des öffentlichen Rechts. — Frankfurt am Main, 1990, S. 232—267. (нім.)
- Gilbert Tournoy, Jeanine de Landtsheer, Jan Papy (Ed.) Iustus Lipsius, Europae lumen et columen. Proceedings of the International Colloquium Leuven 17-19 September 1997, Leuven, 1999. (фр.)
Посилання[ред. | ред. код]
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Юст Ліпсій |
