Юр'євець
| Місто Юр'євець Юрьевец
Координати 57°19′00″ пн. ш. 43°06′00″ сх. д.H G O
|
.png)
.png)
Ю́р'євець (рос. Юрьевец) — місто (з 1225[1]) в Росії, адміністративний центр Юр'євецького району Івановської області. Місто розташоване на правому березі Волги (водосховище Горького) та навпроти гирла річки Унжи, за 159 км на північний схід від Іванова, за 58 км від залізничної станції Кінешма[2].
Історія[ред. | ред. код]
Юр'євець — найстаріше місто Івановської області. Засновано як укріплення в 1225 Владимирським князем Юрієм II на місці явлення йому ікони великомученика Юрія Змієборця і був названий на честь цього святого — Юр'єв-Повольський[1][3]. У 1237 зруйновано армією Батия.
У 1405 Юр'євець було приписано до князівства Городецького; У 1552 року Іоанн IV віддав його на спадок астраханському царевичу Кайбулі, у 1556 році відписав в опричнину[4].
За заслуги міста перед країною 29 березня 1779 Катерина II дала Юр'євцю іменний герб: незважаючи на те, що це не губернський центр, на геральдичному щиті розташований лише символ міста, без губернського герба. Герб Юр'євця — на блакитному полі — срібна сторожова вежа.
У 1918 Юр'євецький повіт увійшов до складу новоствореної Іваново-Вознесенської губернії.
У 1929 Юр'євець стає центром Юр'євецького району Кінешемского округу Івановської промислової області.
З 11 березня 1936 у складі Івановської області.
У 1954—1957 роках було наповнене водосховище Горького. На відміну від багатьох інших населених пунктів, які були затоплені волзькими водосховищами, центр Юр'євця було захищено дамбою. При нормальному рівні води у водосховищі стара частина Юр'євця розташована на півтора метра нижче поверхні водосховища.
28 жовтня 1958 — введення в експлуатацію річкового вокзалу.
28 жовтня 1983 — відкрито рух по автомобільній дорозі Пучеж-Юр'євець, що з'єднала Велике Івановське кільце.
Економіка[ред. | ред. код]
- Швейна фабрика
- Підприємство «Омега»
- Підприємство «Кривин А. В.»
- ТПК «Шторм»
Транспорт[ред. | ред. код]
- Автостанція. Автобуси слідують в приміському та міжміському сполученні до Москви, Іваново, Кінешми, Нижнього Новгороду та ін.
- Річковий вокзал з 2009 року проданий під яхт-клуб. Іноді причалюють теплоходи з туристами.
- Аеропорт. Влітку (з кінця квітня по початок вересня) по п'ятницях та неділях, відбуваються рейси (з Костроми о 11.38, до Костроми о 11.43) гелікоптера за маршрутом «Юр'євець-Кінешма-Кострома».
- Залізниця відсутня, найближча станція розташована в м. Кінешма (60 км).
- Один маршрут маршрутного таксі, що з'єднує центр міста з околицею.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
За відомостями історика В.М Татіщева, князь суздальський Юрій Долгорукий заснував Юр'євець-Повольський у 1150 році, а не в 1225 як прийнято вважати.
Тут з 5 по 10 клас навчався і жив співак Валерій Леонтьєв. Народилися і жили брати Весніни. День міста відзначається в першу суботу серпня. У 2015 році — 790 річчя.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Краєзнавчий музей, музей архітекторів Весніних, що народилися в Юр'євці.
- Музей Андрія Тарковського.
- Музей народної освіти.
- Міський ліс — «Нагірна дача».
- «Білий город» — це назва останньої фортеці. Від неї добре збереглися лише вали та рови, а від білих стін і башт не залишилося ніяких слідів.
- Острови «Асафові гори».
Галерея[ред. | ред. код]
-
Саврасов А. К.. Вид Волги під Юр'євцем. 1870-е -
Вид на Юр'євець з гори. -
П'ятиярусна дзвіниця -
Центр міста -
Набережна -
Різдвяна церква 2010 -
Новий Входо-Єрусалимський собор -
Будинок-музей архітекторів Весніних
.jpg)
Відомі люди, пов'язані з Юрьевцем[ред. | ред. код]
- Аввакум Петрович — протопоп, був призначений 1651 року протопопом в Юр'євец-Повольський.
- Єрмак Тимофійович — підкорювач Сибіру, жив з батьками в Юр'євці.
- Валерій Леонтьєв — радянський та російський співак, актор.
- Олександр Роу — кінорежисер, народився в Юр'євці.
- Болдиревський Борис Геннадійович (1925—2002) — радянський український кіноактор
- Андрій Тарковський (1932—1986) — радянський кінорежисер та сценарист; народився в селі Завражжі Юр'євецького району, провів своє дитинство в Юр'євці.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1980 года) / Сост.: В. А. Дударев, Н. А. Евсеева. — М. : Известия Советов народных депутатов СССР, 1980. — С. 122.(рос.)
- ↑ по БСЭ
- ↑ Торжества в честь 787-летия города Юрьевец
- ↑ Юрьевец // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Література[ред. | ред. код]
- Замятин Дмитрий. Зеркало Юрьевца //Нова Юність. — 2010. — № 4 (97).
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт адміністрації юр'євецькі муніципального району Івановської області
- Міський сайт Юрьевца
- сайт газети «Волга»
- Юрьевец в енциклопедії «Моє місто»
| ||||||||||
