Юнас Лі
| Юнас Лі | ||||
|---|---|---|---|---|
| Jonas Lie | ||||
.jpg) Юнас Лі в 1904 році | ||||
| Народився | 6 листопада 1833 Гокксунн, Евре-Ейкер, Бускерюд,  Норвегія | |||
| Помер | 5 липня 1908 (74 роки) Ставерн, Ларвік, Вестфолл, Норвегія | |||
| Поховання | Ставерн | |||
| Громадянство | .svg){kind=small} Шведсько-норвезька унія | |||
| Національність | норвежець | |||
| Місце проживання | Elisenfrydd | |||
| Діяльність | поет, драматург, прозаїк | |||
| Alma mater | Університет Кристіанії | |||
| Мова творів | норвезька | |||
| Жанр | реалізм | |||
| Членство | Королівська академія наук і літератури в Гетеборзіd і Норвезька асоціація прав жінокd | |||
| Батько | Mons Lie d.y.d | |||
| У шлюбі з | Томасіна Генрієтта (1833-1907) | |||
| Діти | Erik Lied, Mons Lied, Michael Strøm Lied і Asta Lie Isaachsend | |||
| Автограф |  | |||
| Нагороди |  | |||
| | ||||
 Юнас Лі у Вікісховищі | ||||
Юнас Лі (норв. Jonas Lie, 6 листопада 1833, Гокксунн — 5 липня 1908, Ставерн) — норвезький поет, драматург, прозаїк.[1] Входить у «велику норвезьку четвірку» великих письменників разом із Генріком Ібсеном, Б'єрнстьєрне Б'єрнсоном та Александером Х'єлланном.[2]
Життєпис[ред. | ред. код]
Юнас Лі народився 6 листопада 1833 року в норвезькому окрузі Бускерюд. Коли йому було п'ять років, його батько був призначений шерифом Тромсе, що знаходиться в межах Північного Полярного кола.[3][4] Шість років Юнас провів у віддаленому порту, де він слухав розповіді фінських та російських моряків про романтику та корабельну аварію на Північному морі. Через власну мрію стати матросом він вступив у військово-морську школу Фредріксверна, але поганий зір примусив його змінити життєві плани. Його досвід у військово-морській школі пізніше надихнув його до створення твору «Дочка командира» (1886). Пізніше Юнас навчався в Кафедральній школі Бергена, а в 1851 році він вступив в Університет Християнії, де він вивчав право. В університеті він познайомився з Генріком Ібсеном та Б'єрнстьєрне Б'єрнсоном.
У 1857 році закінчив навчання і почав свою юридичну практику в місті Конгсвінге, Гедмарк.[5] Також він писав статті для газет та журналів Християнії, що пізніше переросло в його багаторічне захоплення журналістикою. У 1860 році він одружився зі своєю двоюрідною сестрою Томасіною Генрієттою (1833-1907). У шлюбі вони мали п'ятеро дітей, з яких двоє померли молодими.[6] Юнас Лі помер у 1908 році, менше ніж через рік після смерті дружини.[7][8][9][10]
У 1904 році король Норвегії Оскар II нагородив письменника великим орденом святого Олафа.[11]
Творчість[ред. | ред. код]
У Норвегії початку XX століття Лі був найпопулярнішим письменником. Особливо йому вдавались персонажі молодих дівчат, чуттєвих, сповнених енергії, граційних і вольових. Письменник закликав не співпереживати, а бути справедливими. Твори Юнаса Лі були перекладені майже на всі європейські мови. А перше оповідання Юнаса Лі «Ясновидиця» було написане в 1870 році. Юнас розповів про кохання Поля і Вірджинії на Крайній Півночі і відразу отримав визнання. В наступних творах — «Норвезькі оповідання» (1872), «Трищоглове судно "Майбутнє"» (1873), «Лоцман і його дружина» (1874), він постав художником північної природи, правдиво зобразив ідилічний і водночас трудовий побут норвезьких моряків і рибалок.[6]
Роман «Засуджений до смертної кари» (1883)[12] поставив письменника на один рівень з Б'єрнсоном та Ібсеном. Це історія чоловіка, чесного за природою, який однак, через першу помилку падає все нижче і нижче. Роман сповнений реалізму і поезії, і читач не засуджує героя, а співпереживає з ним.[13] Останні роки життя автор присвятив себе майже виключно журналістиці, працюючи наполегливо і без великої нагороди.
Теми творчості:
- Падіння і загибель провінційної аристократичної сім'ї
- Проблеми "батьків" і "дітей"
- Життя моряків і рибалок
- Жіноча доля
- Відображення природи, народного побуту та соціального духу норвезької нації
- Споглядання сімейного життя з різних боків
Бібліографія[ред. | ред. код]
- «Digte» (1866)
- «Den Fremsynte» (1870)
- «Tremasteren Fremtiden» (1872)
- «Fortællinger og Skildringer fra Norge» (1872)
- «Losen og hans hustru» (1874)
- «Faustina Strozzi» (1875)
- «Thomas Ross» (1878)
- «Adam Schrader» (1879)
- «Grabows Kat» (1880)
- «Drammen og vakre historier derfra» (1880)
- «Rutland» (1880)
- «Gå på!» (1882)
- «Livsslaven» (1883)
- «Familien på Gilje» (1883)
- «En Malstrøm» (1884)
- «Otte Fortællinger» (1885)
- «Kommandørens Døtre» (1886)
- «Et Samliv» (1887)
- «Majsa-Jons» (1888)
- «Digte» (1889)
- «Onde Magter» (1890)
- «Trold» (1891)
- «Hunnørnen» (1892)
- «Niobe» (1893)
- «Lystige Koner» (1894)
- «Naar Sol gaar ned» (1895)
- «Dyre Rein» (1896)
- «Lindelin» (1897)
- «Faste Forland» (1899)
- «Wullfie og Compani» (1900)
- «Naar Jerntæppet falder» (1901)
- «Ulfvungerne» (1903)
- «Østenfor Sol, vestenfor Maane og bagom Babylons Taarn!» (1905)
- «Havets Fantasier» (опубліковано посмертно, 1909)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Jonas Lie - Biography and Works. Search Texts, Read Online. Discuss. www.online-literature.com. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 3 березня 2018.
- ↑ Knut Gørvell (September 2015). Hvem er «De Fire Store» i vår tid?. Cappelen Damm. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано June 15, 2016.
- ↑ {{cite webJonas Lie (1833-1908). Fjordgaten. Архів оригіналу за 23 лютого 2013. Процитовано 1 квітня 2018.
- ↑ Jonas Lie - dikterhøvdingen fra Hokksund. eiker.org. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 1 лютого 2016.
- ↑ Liukkonen, Petri. Jonas Lie. Books and Writers (kirjasto.sci.fi). Finland: Kuusankoski Public Library. Архів оригіналу за 13 березня 2012.
- ↑ а б Jonas Laurids Idemil Lie. vestraat.net. Архів оригіналу за 9 травня 2018. Процитовано 6 січня 2019.
- ↑ Thomasine Lie. lokalhistoriewiki. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 1 квітня 2018.
- ↑ Michael Strøm Lie (1862–1934). lokalhistoriewiki. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 1 квітня 2018.
- ↑ Erik Bjerck Hagen. Mons Lie. Store norske leksikon. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 1 квітня 2018.
- ↑ Erik Bjerck Hagen. Erik Møinichen Lie. Store norske leksikon. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 1 квітня 2018.
- ↑ Petter Aaslestad. Jonas Lie - 1. Norsk biografisk leksikon. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 1 квітня 2018.
- ↑ Forlag, Gyldendal Norsk. Familien på Gilje - Gyldendal. www.gyldendal.no.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Jonas Lie, forfatterside(Dagbladet) [Архівовано 2001-11-25 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- Стаття в Літературній енциклопедії [Архівовано 22 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Книги і рукописи Лі
- Тексти Лі [Архівовано 11 лютого 2018 у Wayback Machine.] (норв.)
- Твори Юнаса Лі у проєкті «Гутенберг»
- Юнас Лі на LiveLib [Архівовано 9 травня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Статья в Краткой литературной энциклопедии [Архівовано 27 квітня 2019 у Wayback Machine.]
