Щекавиця

Щекавиця
Гора Щекавиця на початку XX століття
50°28′04″ пн. ш. 30°30′13″ сх. д. / 50.46778° пн. ш. 30.50361° сх. д. / 50.46778; 30.50361Координати: 50°28′04″ пн. ш. 30°30′13″ сх. д. / 50.46778° пн. ш. 30.50361° сх. д. / 50.46778; 30.50361
Країна	Україна
Регіон	Київ
Система	Київські гори
Тип	Пагорб
Висота	172,2 м
Маршрут	Так, як зі сторони Синагоги, так і з боку Мечеті гора обмежена крутими схилами, тому спуск можливий лише до вул. вул. Нижньоюрківської у напрямку Пивзаводу або ж до вул. Олегівської в напрямку пологового будинку №1
Щекавиця Щекавиця (Україна)
Щекавиця у Вікісховищі

Щекави́ця (також Скавика, Олегівка, Олегова Могила^[1][2], Скавиця^[3]) — гора в Києві над Подолом, що має історичне значення.

Розташування[ред. | ред. код]

Одразу за Подолом, огинаючи його з південного заходу, розміщувалися витягнуті в одну лінію чотири гори: південна — Замкова гора (Хоревиця, Киселівка, Фролівська гора), найближча до літописної «Гори» (пізніше дістала назву Старокиївської); далі, на північний захід, — Щекавиця, а за нею, найвіддаленіша від Дніпра, — Юрковиця (Йорданські висоти).

Між цими чотирма горами дослідники і розподілили «гради» трьох героїв літописної легенди. Звичайно, під час аналізу тих припущень, які висувалися у зв'язку з легендою про трьох братів, нам слід виходити з того, що двоє братів могли отримати свої імена від місцевих топонімічних назв, що вже існували. Втім Щекавиця так називалася ще в епоху Мономаха («идеже ныне зоветься Щековица»), так її йменували в XVIII столітті, так вона називається і в даний час.^{[джерело?]}

Історія[ред. | ред. код]

За легендою — це гора одного з трьох братів-засновників Києва – Щека. Літопис під 1151 роком згадує Щекавицю як фортецю при захисті Києва від зазіхань Юрія Долгорукого. Перед татаро-монгольською навалою Щекавиця являла собою заселену околицю стародавнього Києва. Після набігів із пожежами і руйнуваннями спорожнілу землю уподобали хлібороби: на пласкій вершині вирощували хліб, внизу були виноградники. До XV століття Щекавиця і прилеглі до неї пагорби були укріплені.

2 грудня 1581 київський воєвода Костянтин Острозький київській церкві Богородиці надав орне поле на горі Щекавиці^[4] 15 лютого 1619 король Сігізмунд III Ваза видав грамоту, якою надав гору міщанам Києва.^[5].

1658 року тут гетьман Війська Запорозького Іван Виговський оборонявся від військ московського боярина Василя Шереметьєва. У 1663 році Щекавицю взяли в облогу поляки, а в 1667–1678 роках — татари; однак фортеця вистояла і лишалася українською.

Близько 1772 року Щекавицю перетворено на кладовище, після епідемії чуми 1770 р. Тоді померло близько 6 тисяч людей із усього 20-тисячного населення міста. Братські могили, засипані вапном, і зараз знаходяться в її схилах. Там збудовано Церкву Всіх Святих (1782) та кам'яну дзвіницю (1809). На кладовищі поховані Артем Ведель, Андрій Меленський, Володимир Іконников та ін.

Біля підніжжя гори розміщені слов'янські поховання передхристиянської доби VIII — IX століть. За однією з версій, саме тут гадюка «вкусила» Віщого Олега. На самій горі, за легендами, і був похований Віщий Олег:

І погребли його на горі, що зветься Щекавицею. Єсть же могила його й до сьогодні. Називається та могила Олеговою. (Повість временних літ)

До гори веде вулиця, яка з 1869 року^[6], зветься Олегівською. Ще в XIX столітті дослідник української старовини Михайло Максимович писав, що в 1856 році старожили показували йому ту могилу. Старі кияни знали її місце ще й на початку XX століття.

1 квітня 2011 року гору почали руйнувати^[7].

24 вересня 2020 року, рішенням Київради, був створений ландшафтний заказник «Гора Щекавиця». Охоронну зону заказника було встановлено між вулицями Олегівською, Лук'янівською, Нижньоюрківською, Кирилівською та Нижнім Валом.^[8]

Див. також[ред. | ред. код]

• Старокиївська гора
• Замкова гора
• Щекавицька вулиця (Київ)
• Щекавицька площа
• Обсерваторна вулиця
• Щекавицьке кладовище
• Щейковіце

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

Посилання[ред. | ред. код]

• Веб-енциклопедія Києва.
• Сходження на гору Щекавиця (відео)
• Борис РЫБАКОВ. Кто основал Киев?(Журнал «Сумбур»,2001) [Архівовано 9 лютого 2008 у Wayback Machine.]
• Внутри Щекавицы нашли тайную пещеру самогонщиков
• Экскаваторы на могиле «Вещего Олега» [Архівовано 19 січня 2015 у Wayback Machine.]

п о р Стародавній Київ Райони, місцевості та урочища «Місто Володимира» • «Місто Ярослава» • «Місто Ізяслава-Святополка» • Копирів кінець • Подолля • Оболонь • Дорогожич • Клов • Берестове • Угорське • Видобич • Красний двір • Шелвове • Пасинча бесіда • Козарє • Городок • Милославичі • Бабин торжок • Місце хрещення киян • Самбатас Культові споруди Десятинна церква • Софійський собор1 • Успенський собор • Троїцька надбрамна церква • Церква Архангела Михаїла • Собор Архангела Михаїла • Спас на Берестові • Успенська церква • Кирилівська церква • Василівська церква • Федорівська церква • Георгіївська церква • Ірининська церква • Ротонда2 Монастирі Печерський • Всеволож • Микільський • Михайлівський • Вотч • Кирилівський • Стефанич • Богородичний • Янчин • Георгіївський • Звіринецький • Ірининський • Спасо-Преображенський • Василівський • Святої Марії Печери Варязька • Дальні • Ближні • Звіринецькі • Гнилецькі Споруди, брами, мури Князівські двори • Північно-східний палац • Золоті ворота • Жидівські ворота • Михайлівські ворота • Лядські ворота • Мури Печерського монастиря Пагорби Перунів пагорб • Гора • Хоревиця • Щековиця Річки та водойми Долобське • Золоча • Либідь • Почайна • Ручай • Сітомля Мистецтво та культура Софійські мозаїки • Михайлівські мозаїки • Бібліотека Ярослава Мудрого • Саркофаг Ярослава Мудрого • Саркофаг «княгині Ольги» Події Заснування міста (V—IX ст.) • Помста княгині Ольги древлянам (945) • Хрещення Русі (988) • Долобський з'їзд (1103) • Київський собор (1147) Облоги, битви, повстання Облога Києва (898) • Облога Києва (968) • Захоплення Києва (1018) • Київське повстання (1018) • Битва під Києвом (1036) • Київське повстання (1068) • Битва на Желяні (1093) • Київське повстання (1113) • Київське повстання (1146) • Київське повстання (1157) • Розорення Києва (1169) • Розорення Києва (1203) • Розорення Києва (1240) 1 Жирним позначено споруди, що збереглись (повністю або частково) 2 Належність до культових споруд гіпотетична

Нормативний контроль GKG: /g/120hzk11, /g/122hzvq0