Шпіцнагель Фердинанд Фердинандович

Шпіцнагель Фердинанд Фердинандович
Народився1757[2] або 1760[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Саксонія[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1826[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вільнюс, Російська імперія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаНімеччина[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьлікар, педагог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВіденський університет[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор медицини[2]
Вчене званняпрофесор[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовлатина[2], польська[2] і турецька[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладГоловна Віленська школа[2] і Імператорський віленський університетd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададекан[2] Редагувати інформацію у Вікіданих

Фердинанд Фердинандович Шпіцнагель (1757/60 — 1826) — російський медик і педагог німецького походження, доктор медицини і хірургії, заслужений професор і декан медичного факультету Віленського університету; статський радник.

Біографія

[ред. | ред. код]

Фердинанд Шпіцнагель народився в Саксонії. Освіту здобув у Віденському університеті, де захистив ступінь доктора медицини, потім був призначений окружним лікарем в місті Відні[3][4].

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

У 1792 році Фердинанд Фердинандович Шпіцнагель отримав пропозицію працювати на кафедрі природничих наук Головної Віленської школи Великого князівства Литовського. Одночасно із науковою діяльністю, він також керував ботанічним садом; у 1799 році передав свої повноваження Станіславу Боніфацію Юндзіллу[5].

У 1800 році Ф. Шпіцнагель був переведений на кафедру терапії, а в 1803 році, після утворення на базі Головної Віленської школи Віленського університету, був призначений професором медицини і токсикології, в 1807 році обраний деканом факультету даного навчального закладу, й цю посаду займав впродовж майже десяти років. Також Фердинанд Шпіцнагель читав лекції латинською і польською мовами, володів основними європейськими мовами, а також вивчив турецьку мову. Крім того, Ф. Ф. Шпіцнагель завідував університетським госпіталем[6][3].

Найвідоміша його наукова праця: «De rerum medicarum contradictionibus apparentibus»[3].

Останні роки життя

[ред. | ред. код]

З 1807 по 1817 рік Фердинанд Шпіцнагель неодноразово обирався головою комітету вчених спостережень, і в 1826 році був звільнений з посади у зв'язку з хворобою.

Ф. Ф. Шпіцнагель помер у 1826 році у Вільно.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Geni.com — 2006.
  2. а б в г д е ж и к л м н Шпицнагель, Фердинанд Фердинандович // Русский биографический словарьСПб: 1911. — Т. 23. — С. 381.
  3. а б в А. Б. Шпицнагель, Фердинанд Фердинандович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
  4. «Encyklopedia powszechna».
  5. А. Г. Юндзил, Станислав Бонифаций // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
  6. «Kurjer Lit». 1826, № 61.

Література

[ред. | ред. код]
  • А. Б. Шпіцнагель, Фердинанд Фердинандович / / Російський біографічний словник: В 25 томах. — СПб. — М., 1896—1918.
    • «Dziennik Wileński» 1826 т. I стор. 149.