Шочипала

Розташування Щочипали серед інших археологічних городищ формаційного періоду.

Шочипала (Xochipala) — невелике археологічне городище в мексиканському штаті Герреро, назва якого асоціюється, не завжди правильно, зі стилем фігурок і кераміки формаційного періоду.[1] Шочипала разом з низкою сусідніх городищ іноді виділяється в окрему археологічну культуру Мескала[en].

Городище[ред. | ред. код]

Археологічна зона Органера-Шочипала (Organera Xochipala) отримала назву від сусіднього села Шочипала (Xoxhipala) та місцевого кактуса Stenocereus thurberi[en]. На відміну від добре відомих статуеток і кам'яних чаш у стилі Шочипала, які відносяться до формаційного (докласичного) періоду від 1500 до 200 до н. е., городище відноситься до класичного і посткласичного періодів, від 200 р. до н. е. доо 1400 р. н. е.[2] У середині 20 ст. городище було розграбовано, з нього було викрадено близько 20 тис. предметів.[3]

Городище Шочипала цікаве тим, що на ньому виявлено арку з виступами — архітектурний винахід, зазвичай приписуваний культурі майя. Залишається спірним питання, чи є арка в Герреро запозиченням у майя, чи незалежним місцевим винаходом.

Фігурки формаційного періоду[ред. | ред. код]

Дві фігурки формаційного періоду, 13 — 10 ст. до н. е. (?)
Фігурка жінки — гравчині в м'яч, 10 — 9 ст до н. е.[4] або 15 — 10 ст до н. е.[5].

Стиль Шочипала представлений одними з найбільш ранніх і найбільш натуралістичних статуеток Месоамерики,[6] а також низкою чаш, майстерно вирізаних з дуже твердої кам'яної породи.[7]

Першу з фігурок, віднесених пізніше до стилю Шочипала, придбав у Герреро 1897 року Вільям Найвен[en], який продав її музею археології та етнології Пібоді[ru] в 1903 році. На жаль, досі жодної фігурки стилю Шочипала не було виявлено в археологічних розкопках — всі відомі статуетки походять від колекціонерів і продавців старожитностей.[8] Найраніша зі статуеток датується 15 ст. до н. е.[9] однак, оскільки походження статуетки невідоме, датування засноване на стилістичних і композиційних характеристиках.

Для досягнення реалізму в зображенні багато з фігурок спочатку виготовлялися оголеними, а потім на них накладався глиняний одяг.[10] Передбачається, що фігурки, знайдені оголеними, мали одяг з недовговічного матеріалу.[11]

Питання про походження культури[ред. | ред. код]

В книзі 1972 року Карло Гай (Carlo Gay) ототожнив фігурки стилю Шочипала з ранньою культурою на березі Мексиканської затоки, яка була попередницею ольмеків.[12] На думку Гая, натуралістичний стиль «рання Шочипала» протягом століть перетворився на стилізовані зображення «пізньої Шочипали», які, в свою чергу, з часом перетворилися на майже абстрактне і хитромудре ольмецьке мистецтво.[13]

Більшість дослідників, однак, категорично не згодні з думкою Гая про «схожість» між фігурками Шочипали і ольмецьким мистецтвом.[14] Девід Ґроув[en] вважає, що деякі дрібні особливості ольмецького мистецтва дійсно зустрічаються в мистецтві «середньої Шочипали» і на кам'яних чашах, однак ці особливості не зустрічаються у власне шочипальському мистецтві.[15] Майкл Коу[en], з іншого боку, вважає, що у фігурках і чашах з Шочипали «немає нічого, що б могло стати основою для ольмецького стилю».[16]

Девід Ґроув вважає, що на найраніші фігурки вплинула «вже розвинена і складна керамічна традиція півночі Південної Америки», з чим згодні багато інших археологів[хто?].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Griffin (1985). p. 213.
  2. ↑ Р. М. Рейна-Роблес (Rosa María Reyna-Robles, 2003) установила датування. Пул (Pool, p. 306) пише: «Археологічні розкопки не змогли виявити раннього (ольмецького) горизонту в Шочипалі».
  3. ↑ Rosa María Reyna-Robles (website).
  4. ↑ Музей мистецтва Снайт[en]
  5. ↑ Parsons et al., p. 176.
  6. ↑ Griffin, p. 309. Parsons, p. 176.
  7. ↑ Griffin (1985), p. 216. Parsons et al. (p. 176).
  8. ↑ Griffin, p. 303.
  9. ↑ Miller (p. 32).
  10. ↑ Griffin, p. 306.
  11. ↑ Miller, p. 32.
  12. ↑ Carlo Gay, Xochipala: The Beginnings of Olmec Art.
  13. ↑ Griffin, p. 306 & 309.
  14. ↑ Pool, p. 57. Trigger, p. 154.
  15. ↑ Grove.
  16. ↑ Coe, p. 81.

Література[ред. | ред. код]

  • Coe, Michael (1989) «The Olmec heartland: evolution of ideology», Regional Perspectives on the Olmec, Robert Sharer, ed., Cambridge University Press, ISBN 978-0-521-36332-7.
  • Evans, Susan Toby. Ancient Mexico & Central America: Archaeology and Culture History. — London : Thames & Hudson[en], 2004. — ISBN 0-500-28440-7.
  • Gay, Carlo T. E. (1972) Xochipala: The Beginnings of Olmec Art, Princeton University Press, ISBN 978-0-691-03877-3.
  • Griffin, Gillett (1972) «Xochipala: The earliest great art style in Mexico», Proceedings, American Philosophical Society, vol. 116, no. 4, pp. 301—309.
  • Griffin, Gillett (1985) «Olmec Forms and Materials Found in Central Guerrero»,The Olmec & Their Neighbors, Michael D. Coe, ed, Dumbarton Oaks, ISBN 978-0-88402-098-1.
  • Grove, David C. (1973) «Reviewed works: Chalcacingo by Carlo T. E. Gay and Xochipala: The Beginnings of Olmec Art by Carlo T. E. Gay», American Anthropologist, New Series, v. 75, n. 4 (Aug., 1973), pp. 1138—1140.
  • Miller, Mary Ellen[en]. The Art of Mesoamerica: From Olmec to Aztec. — 3rd. — London : Thames & Hudson[en], 2001. — (World of Art series) — ISBN 0-500-20345-8.
  • Parsons, Lee A., John B. Carlson, Peter David Joralemon (1989) The Face of Ancient America: The Wally and Brenda Zollman Collection of Precolumbia Art, Indiana University Press, ISBN 978-0-936260-24-2.
  • Pool, Christopher A. Olmec Archaeology and Early Mesoamerica. — Cambridge and New York : Cambridge University Press, 2007. — (Cambridge World Archaeology) — ISBN 978-0-521-78882-3.
  • Reyna-Robles, Rosa Maria (2003) La Organera-Xochipala: Un sitio del Epiclásico en la Región Mezcala de Guerrero, Instituto Nacional de Antropologia E Historia.
  • Reyna-Robles, Rosa Maria «La Organera-Xochipala, Guerrero», Arqueologia Mexicana Instituto Nacional de Antropologia E Historia, accessed January 2009.
  • Trigger, Bruce G. Wilcomb E. Washburn, Frank Salomon, Richard E. W. Adams, Stuart B. Schwartz, Murdo J. MacLeod (1996) The Cambridge History of the Native Peoples of the Americas, ISBN 978-0-521-34440-1.
  • P Schmidt Schoenberg (1990) Arqueologıa de Xochipala, Guerrero, Universidad Nacional Autonoma de Mexico, Mexico.
  • Rosa Maria Reyna-Robles (2006) La Cultura Arqueologica Mezcala, Instituto Nacional de Antropologia e Historia, ISBN 978-968-03-0181-2.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Географія та географічні карти
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шочипала&oldid=38333686