Шимчук Микола Максимович

Шимчук Микола Максимович
Народився 26 червня 1932(1932-06-26)
село Лисняки, тепер Любомльського району Волинської області
Помер невідомо
Національність українець
Партія КПРС
Нагороди Орден Трудового Червоного Прапора

Микола Максимович Шимчук (26 червня 1932(19320626), село Лисняки, тепер Любомльського району Волинської області — ?) — український радянський діяч, шахтар, бригадир робітників очисного вибою шахти «Нововолинська» комбінату «Укрзахідвугілля» Волинської області. Депутат Верховної Ради УРСР 6—8-го скликань.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. Батько працював головою сільської ради села Лисняки Любомльського району. У одинадцятирічному віці залишився без батька та матері, яких ліквідували боївки УПА.

Виховувався у дитячому будинку. Закінчив фабрично-заводську школу в місті Дніпропетровську.

До 1959 року працював арматурником на будівництвах Дніпропетровська; служив у Радянській армії; працював електрозварником у місті Таллінні Естонської РСР.

З 1959 року — шахтар, з 1961 року — бригадир комплексної наскрізної вугледобувної комбайнової бригади, бригадир бригади робітників очисного вибою шахти № 5 «Нововолинська» тресту «Нововолинськвугілля» комбінату «Укрзахідвугілля» міста Нововолинська Волинської області.

Член КПРС.

Потім — на пенсії у місті Нововолинську Волинської області.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден Трудового Червоного Прапора
  • медаль «За доблесну працю. На ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970)
  • медалі
  • знак «Шахтарська слава» ІІ ст.
  • знак «Шахтарська слава» ІІІ ст.

Джерела[ред. | ред. код]

  • газета «Радянська Волинь» (Луцьк) — квітень 1971 року.