Шилов Євген Олексійович
Євген Олексійович Шилов | |
---|---|
Народився | 29 липня (10 серпня) 1893 Серпухов |
Помер | 22 липня 1970 (76 років) Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Діяльність | журналіст |
Alma mater | Московський університет |
Галузь | органічна хімія |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор хімічних наук |
Членство | НАН України |
Партія | КПРС |
Нагороди |
Євген Олексійович Шилов (29 липня (10 серпня) 1893, Серпухов — 22 липня 1970, Київ) — український радяський хімік-органік, доктор хімічних наук, професор, дійсний член АН УРСР (з 19 травня 1951 року[1]).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 29 липня (10 серпня) 1893 року в місті Серпухові Московської губернії. Його батько, Олексій Олександрович, родом з міщан, працював бухгалтером на місцевій фабриці В. Н. Коншина. Мати, Єлизавета Василівна, родом теж із міщан, займалася домашнім господарством.
У 1902—1911 роках навчався в Серпухівський гімназії, після закінчення якої поступив на природне відділення фізико-математичного факультету Імператорського Московського університету (спеціальність «фізична хімія»). Ще будучи студентом, активно займався науковою роботою під керівництвом Євгена Івановича Шпитальського. У 1916—1917 роках працював хіміком-лаборантом на заводі товариства Кустових, а також вів заняття з хімії на Пречистенських курсах для робітників.
В 1917 році закінчив Московський університет. У 1919—1947 роках працював у політехнічному інституті в Іваново (з 1936 року — професор). Член ВКП(б) з 1943 року.
З 1947 року — в Інституті органічної хімії АН УРСР в Києві. З 1962 по 1970 рік був членом Державного Комітету з Ленінських премій в галузі науки і техніки при Раді Міністрів СРСР.
Помер 22 липня 1970 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
Основні наукові праці присвячені дослідженню механізму органічних гетеролітичних реакцій (галогенування та інше).
Відзнаки[ред. | ред. код]
Нагороджений орденом Леніна, іншими орденами, медалями. Лауреат премії імені Л. В. Писаржевського АН УРСР за 1965 рік.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
В Києві, на фасаді будівлі Інституту органічної хімії НАН України по вулиці Мурманській, 5, вченому встановлено меморіальну дошку[2]. Також меморіальна дошка встановлена в Іваново, на другому поверсі головного корпусу Івановського державного хіміко-технологічного університету[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Національна академія наук України. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 28 вересня 2012.
- ↑ Цікавий Київ[недоступне посилання з серпня 2019]
- ↑ Івановський державний хіміко-технологічний університет. Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 28 вересня 2012.
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.;
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
|