Шеффер Тамара Василівна

Шеффер Тамара Василівна
Народилася1909 Редагувати інформацію у Вікіданих
Полтава, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмузикознавиця Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materНаціональна музична академія України імені П. І. Чайковського Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніЄфремова Леніна Петрівна Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладКиївська державна консерваторія імені П. І. Чайковського Редагувати інформацію у Вікіданих

Тама́ра Васи́лівна Ше́ффер (1909, Полтава — 1992[1]) — український музикознавець. Кандидат мистецтвознавства (1949). Член Спілки композиторів України.

Життєпис

[ред. | ред. код]

1935 року закінчила Київську консерваторію, 1938 року — аспірантуру.

У 1938—1941 та 1944—1959 роках працювала завідувачем музичного відділу Державної публічної бібліотеки АН УРСР. У 1945—1958 роках за сумісництвом працювала викладачем історії російської музики Київської консерваторії.

У 1959—1970 роках була науковим співробітником, старшим науковим співробітником Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР. Від 1970 року перебувала на творчій роботі.

Праці

[ред. | ред. код]

Співавтор книг «Музыкальная культура Украинской ССР» (1957), «Музыкальная культура Украины» (1961), автор монографії «Л. М. Ревуцький. Нарис про життя і творчість» (1958) і співавтор «Нарисів з історії української музики» (1-2, 1964).

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.. Словникова частина. — Т. 10.
  • Союз композиторов Украины: Справочник. — К., 1984. — С. 252—253.
  • Кто писал о музыке: Биобиблиографический словарь. — Москва, 1989. — С. 23.
  • Особові архівні фонди Інституту рукопису: Путівник. — К., 2002. — С. 590.
  • Шеффер Т. В. Музика в поміщицькій садибі. Військові оркестри // Історія української музики: В 6 т. — Т. 1. — К.: Наукова думка, 1989. — С. 343—352.