Шевченко Денис Валерійович
| Денис Шевченко Шевченко Денис Валерійович | |
|---|---|
 Капітан | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 11 січня 1999  Харків, Україна |
| Смерть | 6 грудня 2023 (24 роки) Ямпіль, Лиманська міська громада, Краматорський район, Донецька область, Україна (Загинув смертю хоробрих у бою) |
| Поховання | Лигівка |
| Alma Mater | Національна академія Національної гвардії України (2020) |
| Псевдо | «Хімик» |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2016—2023 |
| Приналежність |  Україна |
| Формування | |
| Війни / битви | російсько-українська війна |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Дени́с Вале́рійович Шевче́нко — український військовослужбовець, капітан Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що відзначився і загинув у ході російського вторгнення в Україну. Герой України (2024, посмертно)[1].
Народився 11 січня 1999 року, проживав у місті Харкові. З дитячих років мав лідерські якості, що у подальшому сприяло становленню його як професійного командира. У шкільні роки відвідував різноманітні гуртки, зокрема театральний і з бальних танців, захоплювався тхеквондо та з 5 класу професійно займався триатлоном (виконав нормативи кандидата у майстри спорту, був членом збірної України, посідав призові місця на всеукраїнських та міжнародних змаганнях).
2016 року закінчив Харківську гімназію № 82 і вступив на командно-штабний факультет Національної академії Національної гвардії України, а за рік — ще й на заочну форму навчання до Харківського університету внутрішніх справ (закінчив 2021-го).
2020 року, після випуску, розподілений до 1-ї Президентської бригади оперативного призначення імені П. Дорошенка «Буревій» Національної гвардії України, служив у 3-му батальйоні оперативного призначення «Гроза», дислокованому у м. Ірпінь.
На початку повномасштабного російського вторгнення — командир роти, воював на Київщині (зокрема поблизу сіл Мощуна і Горенки), на Харківщині, Луганщині, під час оборонних боїв у Серебрянському лісництві дістав тяжке осколкове поранення попереку. Переніс півдесятка операцій, і хоча міг звільнитись за станом здоров'я, проте повернувся у стрій.
Завжди першим заходив на нульову позицію та виходив останнім. Ніколи не залишав побратимів на полі бою — ні поранених, ні загиблих. Підлеглі завжди були готові слідувати за ним у найзапекліших ситуаціях і виконувати найскладніші бойові завдання. Завдяки його мужності та професіоналізму зупинено вороже просування, знищено значну кількість окупантів і їхньої техніки.
Особисто знищив протитанковими засобами ворожі танк і бойову машину піхоти з екіпажами.
Загинув 6 грудня 2023 року у Донецькій області внаслідок мінометного обстрілу.
Похований з військовими почестями 12 грудня 2023 року у Лигівці Сахновщинської громади, де живуть його бабуся, дідусь та батьки.
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (28 червня 2024, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[2].
- ↑ Трагічна звістка знову надійшла до Сахновщинської громади. sahgromada.gov.ua (укр.). Процитовано 28 червня 2024.
- ↑ Указ Президента України від 28 червня 2024 року № 400/2024 «Про присвоєння Д.Шевченку звання Герой України»
- Капітан Денис ШЕВЧЕНКО. Мріяв стати гідним офіцером, таким і став... // Національна гвардія України. Герої України 2014—2024 / НГУ : авт.-упоряд. Валерія Агібалова. — Київ : Фенікс, 2024. — С. 234—237 : іл. ISBN 978-966-136-998-5
- Шевченко Денис Валерійович / С. І. Шевченко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024.
- Боєць родом із Сахновщини поліг на Донеччині
 | Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |