Шевенок Демид Якович
| Демид Якович Шевенок | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||
| Народження | 29 серпня 1909 Ярославка | ||||||
| Смерть | 3 липня 1986 (76 років) Київ, Українська РСР, СРСР | ||||||
| Поховання | Берковецьке кладовище | ||||||
| Країна |  СРСР | ||||||
| Приналежність |  Радянська армія | ||||||
| Рід військ |  артилерія | ||||||
| Освіта | Військова академія ракетних військ стратегічного призначення ім. Петра Великого | ||||||
| Роки служби | 1931—1953 | ||||||
| Партія | КПРС | ||||||
| Звання |  Полковник | ||||||
| Війни / битви | Вторгнення СРСР до Польщі Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
Демид Якович Шевенок (29 серпня 1909, Ярославка — 3 липня 1986) — радянський офіцер-артилерист, Герой Радянського Союзу (1940), в роки радянсько-фінської війни командир батареї 137-го артилерійського полку 13-ї армії Північно-Західного фронту.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 29 серпня 1909 року в селі Ярославці (нині Бобровицького району Чернігівської області) в селянській родині. Українець. Член ВКП(б) з 1942 року. Закінчив 7 класів. Працював у колгоспі.
У Червоній Армії з 1931 року. У 1936 році закінчив Одеське артилерійське училище.
Учасник вторгнення СРСР до Польщі та радянсько-фінської війні 1939-1940 років.
На початку березня 1940 року розвідав і знищив дот противника, що перешкоджав просуванню батальйону. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 квітня 1940 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з фінською білогвардійщиною і проявлені при цьому відвагу і геройство» старшому лейтенанту Шевенку Демидові Яковичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 313).
Учасник німецько-радянської війни. У 1944 році закінчив Військову академію імені Ф. Е. Дзержинського, а в 1945 році — Вищу офіцерську артилерійську школу. З 1953 року полковник Шевенок Д. Я. — в запасі, а потім у відставці.
Жив у Києві. Працював заступником директора парку культури і відпочинку. Помер 3 липня 1986 року. Похований в Києві на Берковецькому кладовищі.
Нагороди[ред. | ред. код]
Нагороджений орденом Леніна, орденами Червоного Прапора, Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями.
Джерела[ред. | ред. код]
- Біографія Д. Я. Шевенка на сайті «Герои страны» [Архівовано 4 серпня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Бои в Финляндии. 2-е изд. М., 1941, частина 2;
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воєнвидав, 1988;
- Церковный М. Ф., Шиганов А. Д., Юрьев Б. Ф. Героев подвиги бессмертны.- Київ:1982.
| |||||||
