Шахназаров Олександр Багратович

Олександр Багратович Шахназаров
Народився7 (20) серпня 1902(1902-08-20)
Баку
Помер1997(1997)
Сімферополь
Країна Російська імперія
 СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьтерапевт, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materБакинський державний університет (1929) Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор медичних наук (1939)
Вчене званняпрофесор Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладАзербайджанський медичний університет, Перший Санкт-Петербурзький державний медичний університет імені академіка І. П. Павлова і Кримський державний медичний університет імені С. І. Георгієвського Редагувати інформацію у Вікіданих
Учасникнімецько-радянська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни II ступеня
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Шахназаров Олександр Багратович (7 (20) серпня 1902(19020820), Баку — 1997, Сімферополь) — радянський і український лікар-терапевт вірменського походження. Професор Кримського медичного інституту, зав. кафедрою пропедевтики внутрішніх хвороб (з 1947 року).[1]. Учасник Німецько-радянської війни.

Біографія

[ред. | ред. код]

Олександр Багратович Шахназаров народився в сім'ї народного вчителя 7 (20) серпня 1902(19020820) року. Закінчив Бакинське реальне училище.

У 1919—1929 роках працював у Баку — креслярем на машинобудівному заводі імені лейтенанта Шмідта, інструктором Центрального Правління Азербайджанського відділу Спілки гірників СРСР. Одночасно з 1924 по 1929 роки навчався на медичному факультеті Азербайджанського Державного Університету імені В. І. Леніна.

Після закінчення університету працював

[ред. | ред. код]

Наукові ступені

[ред. | ред. код]
  • 1935 рік — кандидат медичних наук
  • 1939 рік — доктор медичних наук. Дисертація на тему «Вплив йодистого хлористого калію і натрію на холестіріновий обмін у атеросклеротіков»

Внесок у науку

[ред. | ред. код]
  • Опубліковано понад 140 праць, з низ 8 монографій.
  • Відповідальний редактор п'яти томів збірників праць КМІ (томи 36, 37, 45, 50, 52).
  • Співробітниками кафедри та практичними лікарями під керівництвом Олександра Багратовича Шахназарова захищені 3 докторські та 19 кандидатських дисертацій, опубліковано 328 робіт.
  • Численні виступи на Міжнародних (2 доповіді), Всесоюзних (7 доповідей) і Республіканських (УРСР — 3, БРСР — 2 доповіді) конгресах і з'їздах.

Олександр Багратович Шахназаров брав активну участь у громадській роботі. У тому числі був Головою Кримського наукового товариства терапевтів (з 1956 по 1992 рр..), Членом редакційної ради журналу «Лікарська справа» (з 1957 року).

Нагороди та звання

[ред. | ред. код]

Пам'ять

[ред. | ред. код]
меморіальна дошка

На будівлі Кримського державного медичного університету імені С. І. Георгієвського у Сімферополі Олександру Шахназарову встановлено меморіальну дошку.

Цікаві факти з життя

[ред. | ред. код]
  • Свою останню статтю «Звукові феномени в діагностиці вроджених вад серця» опублікував на 94 році життя.
  • Був вивезений з весілля дочки, тому що була потрібна термінова консультація для шейха, який перебував з візитом у Криму.
  • Лікував Ю. А. Гагаріна, Л. І. Брежнєва та багатьох інших знаменитостей, які відпочивали у Криму.
  • Неодноразово запрошувався на високі посади в провідних ВНЗ та НДІ Москви та Києва, але завжди відмовлявся, не бажаючи залишати Крим.
  • Для безпомилкової діагностики будь-якого серцево-судинного захворювання професору, як правило, вистачало послухати пацієнта за допомогою фонендоскопу, попросити його кілька разів присісти і ще раз послухати. Згодом, технічні засоби завжди підтверджували правильність діагнозу.
  • За твердженнями багатьох студентів, на лекціях професора стояла така тиша, що можна було почути муху, що пролітає.
  • Ведучи здоровий спосіб життя, перед обідом випивав маленьку чарочку коньяк у. Коньяк радив заїдати не лимоном, а персиком.
  • Існує легенда, що під час вручення дипломів, викинув у вікно диплом сина секретаря обкому партії, оскільки вважав, що знання даного випускника не відповідають вимогам. За іншою (ймовірно, правдоподібнішою) версії професор викинув у вікно заліковку першого секретаря комсомольської організації інституту, яка дорівнювала райкому ВЛКСМ.
  • Існує легенда, згідно з якою професор рекомендував підтримувати себе в гарній фізичній формі в такий спосіб — розсипати коробок сірників, а потім знову його зібрати, схиляючись за кожною сірником окремо.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Професори кафедри. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 13 березня 2010. [Архівовано 2012-03-17 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Н. В. Лукаш Професор А. Б. Шахназаров.