Шатору

Шатору
Châteauroux

 
Країна Франція Франція
Регіон Центр — Долина Луари 
Департамент Ендр 
Округ Шатору
Кантон Шатору-Сантр, Шатору-Ест, Шатору-Уест, Шатору-Сюд
Код INSEE 36044
Поштові індекси 36000
Координати 46°48′37″ пн. ш. 1°41′28″ сх. д.H G O
Висота 154 - 164 м.н.р.м.
Площа 19,43 км²
Населення 42 968 (1-1-2021[1])
Густота 2342,82 ос./км²
Розміщення
Шатору. Карта розташування: Франція
Шатору
Влада
Мер
Мандат
Gil Avérous
2014-2020
Офіційна сторінка 

Мапа

Шатору́ (фр. Châteauroux) — місто та муніципалітет у Франції, у регіоні Центр — Долина Луари, адміністративний центр департаменту Ендр. Населення — 45 521 особа (2011)[2].

Місто розташоване на річці Ендр на відстані[3] близько 240 км на південь від Парижа, 125 км на південь від Орлеана. Шатору — транспортний вузол між Парижем і Тулузою, тут проходить автошлях та залізниця. Основна промисловість — сільськогосподарське машинобудування, виробництво автодеталей, тютюнових виробів, харчова і меблебудівна промисловості.

Історія[ред. | ред. код]

Церква святого Андрія

Попередня назва міста та місцевісті — Деол і бере початок у 4 ст. н. е. Назва Шатору походить від замку, збудованого 937 року місцевим вельможею Раулем де Ларжем, володарем місцевості Деол. Останній нащадок роду Деолів помер 1176 року після повернення з Хрестового походу. Під час Столітньої війни з Англією замок був захоплений на спалений разом із містом навколо нього. 1498 року замок і місто стало центром повіту. Нові володарі замку і місцевості будували тут мануфактури і ткацькі фабрики, був збудований шлях між Парижем і Тулузою. Після Французької революції місто стає комуною і столицею департаменту. 1863 року збудовано тютюнову фабрику та пивоварню. Перед Другою світовою війною у 1936 р. в місті відкритий військовий аеропорт. У 19511967 роках тут розташовувалася американська військова база.

Відомі жителі міста[ред. | ред. код]

Демографія[ред. | ред. код]

Динаміка населення (Cassini[4] і INSEE[5] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[6]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 22 166 3930 3047 6089 5583 3093 424
Жінки 25 356 3906 3033 6362 6382 4792 881


Економіка[ред. | ред. код]

2010 року серед 29 499 осіб працездатного віку (15—64 років) 21 241 була активною, 8258 — неактивними (показник активності 72,0%, у 1999 році було 71,7%). З 21 241 активної мешканців працювало 18 060 осіб (9057 чоловіків та 9003 жінки), безробітними було 3181 (1578 чоловіків та 1603 жінки). Серед 8258 неактивних 2517 осіб було учнями чи студентами, 2879 — пенсіонерами, 2862 були неактивними з інших причин[7].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 22404 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 45733,0 особи, медіана доходів виносила 16 874 євро на одного особоспоживача[8]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
  2. Кількість населення у 2011 році. INSEE. Архів оригіналу за 10 січня 2016. Процитовано 28 вересня 2014.(фр.)
  3. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  4. http://cassini.ehess.fr/ Population par commune avant 1962 (résultats publiés au journal officiel ou conservés aux archives départementales), наведено за французькою вікіпедією
  5. INSEE : Population depuis le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
  6. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  7. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
  8. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.

Посилання[ред. | ред. код]