Шатов Олег Олександрович
 | ||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Олег Олександрович Шатов | |||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 29 липня 1990 (34 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||
| Нижній Тагіл, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 173 см | |||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 64 кг | |||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Росія  | |||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||
Олег Олександрович Шатов (рос. Олег Александрович Шатов; нар. 29 липня 1990, Нижній Тагіл) — російський футболіст, півзахисник. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.
У дорослому футболі дебютував 2008 року виступами за команду клубу «Урал», в якій провів п'ять сезонів, взявши участь у 127 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Урала», був основним гравцем команди.[1]
Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Анжі», до складу якого приєднався 2012 року. Відіграв за махачкалинську команду наступні два сезони своєї ігрової кар'єри. Граючи у складі «Анжі» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди.
До складу санкт-петербурзького «Зеніта» приєднався 2013 року.[1] У 2018 році на правах оренди виступав за «Краснодар».[2]
29 липня 2020 року уклав дворічну угоду з «Рубін» .[3]
У січні 2022 року повернувся до команди «Урал»,[4] де і завершив ігрову кар'єру в 2023 році, згодом після навчання отримав ліцензію тренера.[5]
Протягом 2011—2013 років залучався до складу молодіжної збірної Росії. На молодіжному рівні зіграв у 20 офіційних матчах, забив 3 голи. Був учасником чемпіонату Європи 2013 року серед молодіжних команд.
2013 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Росії.[1] Провів у формі головної команди країни 28 матчі, забивши 2 голи.[1]
У 2024 році Шатов став помічником головного тренера клубу «Урал».[6] З 6 листопада 2024 виконує обов'язки головного тренера.[7]
- Чемпіон Росії (3):
- Володар Кубка Росії (2):
- Володар Суперкубка Росії (2):
- ↑ а б в г Gosha Chernov (3 червня 2016). The Guardian: Oleg Shatov: a Russian winger with a Brazilian touch thanks to futsal. Процитовано 8 жовтня 2017.
- ↑ Олег Шатов продолжит сезон в «Краснодаре» (рос.). Зеніт (Санкт-Петербург). 6 лютого 2018.
- ↑ ОЛЕГ ШАТОВ СТАЛ ИГРОКОМ "РУБИНА" (рос.). Рубін (Казань). 29 липня 2020.
- ↑ Олег, с возвращением домой! (Пресреліз) (рос.). Урал. 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.
- ↑ Олег Шатов будет учиться на тренера (рос.). FC Ural Yekaterinburg. 10 серпня 2023.
- ↑ Аверьянов стал новым главным тренером «Урала». sport-express.ru (рос.). 11 червня 2024. Архів оригіналу за 11 червня 2024. Процитовано 11 червня 2024.
- ↑ Евгений Аверьянов покинул пост главного тренера «Урала» (рос.). Russian First League. 6 листопада 2024.
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Шатов Олег Олександрович на сайті transfermarkt.com (англ.)
 | Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
