Шантефабль
Шантефа́бль (фр. Chantefable, також Cantefable) — жанр давньофранцузької літератури.
Шантефабль — це жанр середньовічної оповіді про кохання в прозі й ритмізованих віршах (так званий прозиметр (лат. Prosimetrum). Прозові частини промовлялися (fabler від латинського fabulare, розповідати), а віршовані частини співалися[1].
Деякі дослідники вважають, що шантефабль був жанром середньовічного театру. Єдиний шантефабль, що дійшов до наших часів — це твір під назвою «Окасен і Ніколет» (фр. Aucassin et Nicolette), створений на початку XIII століття на пікардійському діалекті[2]. На думку більшості літературознавців цей твір є вдалою пародією на середньовічні лицарські романи.
- ↑ , Dictionnaire de la musique, Bordas, Paris, 1970, p.174.
- ↑ Définition et étymologie de chantefable. www.cnrtl.fr. Процитовано 30 juillet 2015.
- H. Heiss: Die Form des cantefable. В часописі: Zeitschrift für französische Sprache und Literatur 42, 1914, ISSN 0044-2747, S. 251 ff.
- Gero von Wilpert, Sachwörterbuch der Literatur, Alfred Kröner Verlag, Stuttgart, 1989.