Шайбле Олександр Якович

Олександр Якович Шайбле
 Генерал-майор
 Генерал-хорунжий
Загальна інформація
Народження 18 січня 1878(1878-01-18)
Аккерман, Бессарабська губернія, Російська імперія
Смерть 22 грудня 1919(1919-12-22) (41 рік)
Одеса, Новоросійська область, Південь Росії
(черевний тиф)
Громадянство  УНР
Національність українець
Alma Mater Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Військова служба
Роки служби 19181919
Приналежність  УНР
Вид ЗС  Армія УНР
Війни / битви Перша світова війна
Радянсько-українська війна
Командування
Військовий комісар Директорії України (в.о)
4 липня 1919 — 14 липня 1919
ПопередникСиротенко Григорій Тимофійович (в.о)
НаступникПетрів Всеволод Миколайович (в.о)

Нагороди та відзнаки
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
CMNS: Шайбле Олександр Якович у Вікісховищі

Шайбле Олександр Якович (* 18 січня 1878, Аккерман  — † грудень 1919, Одеса) — український військовий діяч, генерал-хорунжий.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у місті Аккерман. За походженням німець. Початкову освіту здобув у Кишинівському реальному училищі.

Служба в російській армії[ред. | ред. код]

На військовій службі з 22 вересня 1898 року. 1900 року закінчив Київське піхотне училище у званні підпоручника та був направлений для проходження служби у Другий піхотний Софіївський полк.

Після навчання у Миколаївській академії Генерального штабу (1907) Шайбле призначали на посади старшого ад'ютанта штабу 8-ї Сибірської стрілецької дивізії, старшим офіцером для доручень штабу 3-го Сибірського армійського корпусу.

Напередодні Першої світової війни 1914—1918 — старший ад'ютант штабу Іркутського військового округу, підполковник (1913). У роки Першої світової війни — на Південно-Західному фронті, начальник штабу 602-ї піхотної дивізії, полковник (1915).

На службі Україні[ред. | ред. код]

Після утворення Української Центральної Ради і проголошення незалежності УНР зголосився до української армії. У лютому-квітні 1918 року — старшина Головного управління Генерального штабу УНР.

За Гетьманату — член Військово-наукового комітету, комісії з утворення військових шкіл і академій України.

З квітня 1919 року — начальник Головного управління Генерального штабу УНР, один з авторів Закону про старшинські ранги (схвалений у червні 1918 року Радою Міністрів Української Держави). За ініціативою Шайбле відновлено скасовані Центральною Радою і Директорією УНР старшинські ранги, зокрема введені звання генералів. У дивізіях створено атестаційні комісії, на які покладено розгляд питань про підвищення старшин у ранзі.

1919 року входив до складу Ставки Головного Отамана, другого квартирмейстерства Генерального штабу армії УНР.

В листопаді 1919 року приїхав до Одеси, де захворів тифом та помер у лікарні. 23 грудня 1919 року похований на військовій ділянці Нового цвинтаря.

Пам'ять[ред. | ред. код]

У червні 2012 року Благодійна ініціатива «Героїка» ініціювала перейменування на честь О. Шайбле однієї з вулиць Білгорода-Дністровського. Проте місцева комісія з питань найменування обʼєктів міського підпорядкування, увічнення памʼяті видатних діячів і подій та Білгород-Дністровська міська рада 12 липня 2012 року відхилили цю пропозицію[1].

При цьому керівник ради ветеранів Борис Ставров заявив: «Я категорически против этого переименования, и считаю, что сам вопрос некорректен»[2].

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. На Одещині вважають «некоректним» перейменовувати вулицю Леніна http://www.istpravda.com.ua/short/2012/09/11/93763/ [Архівовано 14 вересня 2012 у Wayback Machine.]
  2. ПАМЯТНИК ЛЕСЕ И УЛИЦА ШАЙБЛЕ http://future.od.ua/news/akkerman/200-pamyatnik-lese-i-ulitsa-shajble.html[недоступне посилання з серпня 2019]

Посилання[ред. | ред. код]