Чорноріченське водосховище
| Чорноріченське водосховище | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 44°28′30″ пн. ш. 33°49′00″ сх. д. / 44.47500° пн. ш. 33.81667° сх. д.Координати: 44°28′30″ пн. ш. 33°49′00″ сх. д. / 44.47500° пн. ш. 33.81667° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | Севастопольська міськрада | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | водосховище | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 6,04 км² | |||
| Глибина середня | 10,7 м | |||
| Глибина макс. | 31,7 м | |||
| Довжина | 3,45 км | |||
| Ширина | 3,55 км | |||
| Об'єм | 0,0642 км³ | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Вливаються | річка Чорна | |||
| Витікають | річка Чорна | |||
| Країни басейну | Україна | |||
| Інше | ||||
| Міста та поселення | поблизу міста Севастополь | |||
| Geonames | 7021076 | |||
| Код ДВР Росії | 21010000321406300000670 | |||
  Чорноріченське водосховище (Україна) | ||||
 | ||||
| | ||||
 Чорноріченське водосховище у Вікісховищі | ||||
Чорнорічечне водосховище — водосховище природного стоку у південно-західній частині півострова Крим, поблизу міста Севастополь. Утворене у 1956 році на Чорній річці, у центрі Байдарскої долини. Площа — 6,04 км². Обсяг — 64,2 млн ма³. Висота над рівнем моря 251 м.[1][2]
Опис[ред. | ред. код]
Водосховище знаходиться в центрі Байдарської долини поблизу села Озерне, повністю на території Балаклавського району міста Севастополя. Водосховище природного стоку, джерело заповнення — річка Чорна . Має в довжину 3,45 км, в ширину 3,55 км, площа дзеркала 6,04 км². Середня глибина водосховища 10,7 м, найбільша — 31,7 м.
Обсяг водосховища 64,2 млн м³, експлуатаційні запаси — 44,3 млн м³[3] . Нижче 7 млн м³ починається «червона зона», яка загрожує стану водойми . У Севастополі вводилися графіки подачі води по районам міста, якщо до червня накопичений обсяг не перевищував 30 млн м³[4] .
Водоскидна споруда являє собою водозливну гравітаційну греблю автоматичної дії.
Історія[ред. | ред. код]
Пошуки на річці Чорна з метою водопостачання міста Севастополя проводилися в 1938—1940 роках. 26 квітня 1949 року Рада Міністрів СРСР прийняла розпорядження[5] про будівництво водосховища в центрі Байдарської долини . Будівництво греблі висотою 28 м завершили в 1956 році що дозволило збирати 33,2 млн м³ річкових вод.
У 1977—1984 роках греблю наростили до сучасної висоти 36 метрів і зараз Чорноріченське водосховище є найбільшим за обсягом серед водосховищ Криму.
У 2012 році через спекотне літо і початок осені виникло виснаження запасів глибоких вод і утворився дефіцит водного запасу водосховища[6] . Період недостатньої кількості опадів тривав три роки[7] . В результаті чого в грудні 2014 року обсяг водосховища скоротився до 7,16 млн м[8] . Але за рахунок рясних опадів вже до 20 травня 2015 року обсяг збільшився до 49 млн м³[9] .
У 2014—2015 роках в районі водосховища були пробурені свердловини, вода з яких самопливом стала поповнювати запаси зі швидкістю 10-15 тис. м³ на добу[10] .
У лютому 2015 року в окупаційному уряді Севастополя обговорювалося питання зміцнення берегів Чорноріченського водосховища, щоб зменшити фільтрацію води при його активному наповненні[11] .
У жовтні 2015 року та лютому 2016 року обсяг води становив 40 млн м³[12][13] .
Обслуговування та використання[ред. | ред. код]
Водосховище обслуговується і використовується з метою водопостачання державним унітарним підприємством міста Севастополя «Водоканал»[14]. Середньодобове споживання води з водосховища — 120 тис. м³[15] .
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Крупнейшее по площади водохранилище Крыма после наливного Фронтовского водохранилища
- ↑ Крупнейшее по объёму водохранилище Крыма
- ↑ Воды в Севастополе хватит на 70 дней. Новости Крыма. 15 серпня 2014. Процитовано 15 серпня 2014.
- ↑ По прогнозу водоканала Севастополя к началу мая в Чернореченском водохранилище будет накоплено более 50 млн кубометров воды. Крыминформ. 9 березня 2016. Процитовано 9 березня 2016.
- ↑ Послевоенные годы Байдарской долины. rylit.ru (рос.). Архів оригіналу за 25 березня 2014. Процитовано 8 травня 2019.
- ↑ Водовод Межгорного водохранилища подаст воду в Севастополь из Вилинского водозабора – "Севгорводоканал". Крыминформ. 8 вересня 2014. Процитовано 27 травня 2015.
- ↑ График подачи воды в Севастополе себя оправдал - губернатор. Крыминформ. 11 листопада 2014. Процитовано 27 травня 2015.
- ↑ Чернореченское водохранилище ежедневно пополняется водой на 70-80 тысяч кубометров - правительство Севастополя. Крыминформ. 15 грудня 2014. Процитовано 27 травня 2015.
- ↑ Чернореченское водохранилище гарантировано обеспечит Севастополь водой до конца года - директор водоканала. Крыминформ. 20 травня 2015. Процитовано 27 травня 2015.
- ↑ Разведанные подземные источники вблизи Чернореченского водохранилища пополняют его ежесуточно на 15 тысяч кубометров - губернатор. Крыминформ. 1 квітня 2015. Процитовано 27 травня 2015.
- ↑ Севастополю следует сделать выводы из наводнений в Крымске и других городах РФ - Меняйло. Крыминформ. 2 червня 2015. Процитовано 2 червня 2015.
- ↑ В Чернореченском водохранилище накоплено более 40 млн тонн воды – директор водоканала. Крыминформ. 12 жовтня 2015. Процитовано 18 жовтня 2015.
- ↑ Власти Севастополя призывают горожан экономить воду. РИА Крым. 1 лютого 2016. Процитовано 6 березня 2016.
- ↑ Состояние дамбы Чернореченского водохранилища не вызывает опасений — севастопольский водоканал. Крым-информ. Информационное агентство. 20 января 2016. www.c-inform.info. Процитовано 8 травня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Отчёт Евгения Пупырева. Справка. Водоснабжение и водоотведение Республики Крым и Севастополя (PDF). archiv.nop.ru (рос.). Архів (PDF) оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 8 травня 2019.
<ref> з назвою "минимальный объём", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.Посилання[ред. | ред. код]
- Чернореченское водохранилище. www.sevastopolonline.com. Процитовано 8 травня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |