Чинш
Чинш (через пол. czynsz від нім. Zins — «податок»; сходить до лат. census — «податковий перепис майна»; староцерк.-слов. киньсъ) — у середньовічній Європі регулярний податок натурою чи грошима, який платила державі або сеньйору (власнику землі) категорія вільного населення (селяни, міщани), позбавлена власності, за право безстрокового спадкового користування землею.
Фіксована плата в грошовій або натуральній формі за користування земельним наділом.
На українських землях селяни сплачували чинш з XIV століття. Як правило, розмір чиншу визначався звичаєвим правом або постановами уряду (чиншове право). Несплата чиншу призводила до передачі землі іншій особі.
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.—Луцьк: Вежа, 2000.
- Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста.— К.: Генеза, 1993.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
- Гурбик А. О. Чинш // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 552. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
Посилання[ред. | ред. код]
- Чинш // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
- Чинш // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2055. — 1000 екз.