Чемпіонат Європи з кросу 2019
| Чемпіонат Європи з кросу 2019 | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Місто |  Лісабон |
| Країни-учасниці | 40 |
| Кількість атлетів | 544 |
| Розігрується медалей | 13 комплектів |
| Відкриття | 8 грудня |
| Закриття | 8 грудня |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
2020 → | |
Чемпіонат Європи з кросу 2019 був проведений 8 грудня в Лісабоні[1].
Траси змагань були прокладені в міському парку «Бела Віста» (порт. Parque da Bela Vista).
Рішення про проведення чемпіонату було прийнято Радою Європейської легкоатлетичної асоціації 3 листопада 2017[2].
Переможці та призери традиційно визначались у трьох вікових категоріях в особистому та командному заліках. Крім цього, програма змагань включала змішану естафету[3].
Місце збірної команди країни-учасниці у підсумковому протоколі командного заліку визначалось шляхом складання місць трьох найкращих атлетів та атлеток у кожній віковій категорії за підсумками забігів. Чим менший показник становила сума складених місць, тим вище місце кожна збірна посідала у заліку командної першості. Водночас, регламент змагань передбачав вручення медалей у межах командної першості всім атлетам відповідної збірної, які дістались фінішу.
Призери[ред. | ред. код]
Чоловіки[ред. | ред. код]
| Першість | Золото | Срібло | Бронза | |||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Особиста[a] | Арас Кая Туреччина | 30.10 | Єманеберхан Кріппа Італія | 30.21 | Жульєн Вандерс.svg){kind=small} Швейцарія | 30.25 |
| Командна | .svg){kind=small} Велика БританіяЕндрю Бутчарт (4) Бен Коннор (8) Крістіан Джонс (21) Патрік Дівер Адам Гіккі Том Еванс | 33 очки | .svg){kind=small} БельгіяСуф'ян Бушикі (6) Айзек Кімелі (7) Лахсен Бушикі (22) Мікаель Сомер | 35 |  ІспаніяАнтоніо Абадіо (10) Карлос Майо (13) Фернандо Карро (19) Хамід бен Дауд Нассім Гассаус Уассім Умаїз | 42 |
a Робел Фсіха, який представляв Швецію у дорослому забігу та переміг з часом 29.59, наприкінці 2020 був дискваліфікований за порушення антидопінгових правил, внаслідок чого він втратив «золото» чемпіонату Європи з кросу, а медалі були перерозподілені між наступними трьома атлетами[4].
| Першість | Золото | Срібло | Бронза | |||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Особиста | Джиммі Грессьє Франція | 24.17 | Елзан Бібич Сербія | 24.25 | Абдессамад Ухельфен Іспанія | 24.34 |
| Командна | Франція Джиммі Грессьє (1) Фаб'ян Пальку (6) Мохамед-Амін ель Буажажі (10) Юго Ай П'єррік Жоктер-Монрозьє Луїс Жилавер | 17 очок | Італія Йоганес К'яппінеллі (5) Якопо де Маркі (7) Себастьяно Пароліні (17) Ріккардо Муньйоссо Паскуале Сельвароло Сергій Полікарпенко | 29 |  НімеччинаДавор Біненфельд (14) Маркус Гергер (15) Мохамед Мохумед (16) Нільс Фойгт Яннік Зельгефер | 45 |
| Першість | Золото | Срібло | Бронза | |||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Особиста | Якоб Інгебрігтсен Норвегія | 18.20 | Аєтулла Асланган Туреччина | 18.58 | Ефрем Гідей Ірландія | 19.01 |
| Командна | Велика Британія Чарльз Гікс (5) Метью Вілліс (9) Закарія Махамед (11) Вілл Барнікот Геміш Армітт Метью Стонір | 25 очок | Норвегія Якоб Інгебрігтсен (1) Гокон Ставік (8) Ібрагім Бурас (29) Магнус Тув Мюре Йонатан Андерсен Ведвік | 38 | Португалія Етсон Барруш (4) Дуарте Гомеш (14) Мігел Морейра (21) Рубен Амарал Мігел Рібейру Нуну Перейра | 39 |
Жінки[ред. | ред. код]
| Першість | Золото | Срібло | Бронза | |||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Особиста | Ясмін Джан Туреччина | 26.52 | Кароліне Б'єркелі Гревдаль Норвегія | 27.07 | Самравіт Менгстеаб Швеція | 27.43 |
| Командна |  НідерландиСюзан Крумінс (4) Іп Вастенбург (5) Маурен Костер (11) Юлія ван Вельтховен Джилл Голтерман | 20 очок | Велика Британія Шарлотт Артер (7) Мелісса Кортні (8) Піппа Вульвен (9) Джессіка Пясецькі Кейт Ейвері Веріті Оккенден | 24 | Німеччина Елена Буркард (6) Фаб'єнн Амрайн (19) Катерина Гранц (25) Дебора Шенеборн Ганна Кляйн | 50 |
| Першість | Золото | Срібло | Бронза | |||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Особиста | Анна Емілі Меллер Данія | 20.30 | Ясмейн Лау Нідерланди | 21.09 | Стефані Коттер Ірландія | 21.15 |
| Командна | Нідерланди Ясмейн Лау (2) Ясмейн Баккер (4) Діане ван Ес (11) Фамке Гейнст | 17 очок | Ірландія Стефані Коттер (3) Ейліш Фланаган (9) Розін Фланаган (17) Фіен Свіні Клер Феган Сорча Макаллістер | 29 | Велика Британія Бронвен Овен (7) Амелія Квірк (15) Поппі Танк (18) Ханна Наттолл Елеанор Болтон Карі Г'юз | 40 |
| Першість | Золото | Срібло | Бронза | |||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Особиста | Надя Баттоклетті Італія | 13.58 | Клара Лукан Словенія | 14.01 | Маріана Машаду Португалія | 14.10 |
| Командна[a] | Велика Британія Іззі Фрай (6) Саскія Міллард (11) Амелія Семюелс (12) Сіра Джеммелл Меган Кіт Олівія Мейсон | 29 очок | Італія Надя Баттоклетті (1) Анджела Маттеві (13) Людовіка Каваллі (15) Анна Арнаудо Джада Лікандро Лаура Пеллікоро | 29 | Франція Манон Трапп (9) Флаві Ренуар (10) Ана Ежлер (19) Береніс Фюльширон Емілі Рено Клер Палу | 38 очок |
a Британська жіноча юніорська команда виборола командне «золото» на підставі положення регламенту змагань, згідно з яким у разі рівності очок більш високе місце посідала та збірна, у якої третій заліковий атлет посів більш високе місце порівняно з аналогічним атлетом іншої збірної.
Змішана естафета[ред. | ред. код]
У складі кожної команди виступали двоє чоловіків та двоє жінок. Кожен з них біг по 1 колу, а загальна довжина 4 кіл естафетної дистанції склала 6,228 км. Порядок та довжина етапів були наступними: жінки (1,625 км) — чоловіки (1,5 км) — жінки (1,5 км) — чоловіки (1,6 км).
| Дистанція | Золото | Срібло | Бронза | |||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 4 кола (6,228 км) | Велика Британія Сара Мак-Дональд Джеймс Мак-Маррей Александра Белл Джонні Девіс | 17.55 |  БілорусьКатерина Корнієнко Артем Калачов Ольга Немогай Сергій Платонов | 18.01 | Франція Орор Флері Яні Хелаф Сандра Бов'єр Алексіс М'єлле | 18.05 |
Медальний залік[ред. | ред. код]
| Місце | Країна | Золото | Срібло | Бронза | Загалом |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Велика Британія | 5 | 0 | 1 | 6 |
| 2 | Туреччина | 2 | 1 | 0 | 3 |
| 3 | Франція | 2 | 0 | 2 | 4 |
| 4 | Італія | 1 | 3 | 0 | 4 |
| 5 | Норвегія | 1 | 2 | 0 | 3 |
| 6 | Нідерланди | 1 | 1 | 0 | 2 |
| 7 | Данія | 1 | 0 | 0 | 1 |
| 8 | Ірландія | 0 | 2 | 2 | 4 |
| 9 | Бельгія | 0 | 1 | 0 | 1 |
| Білорусь | 0 | 1 | 0 | 1 | |
| Сербія | 0 | 1 | 0 | 1 | |
| Словенія | 0 | 1 | 0 | 1 | |
| 13 | Португалія | 0 | 0 | 3 | 3 |
| 14 | Іспанія | 0 | 0 | 2 | 2 |
| 15 | Німеччина | 0 | 0 | 1 | 1 |
| Швейцарія | 0 | 0 | 1 | 1 | |
| Швеція | 0 | 0 | 1 | 1 | |
| Загалом (17 збірних) | 13 | 13 | 13 | 39 | |
Українці на чемпіонаті[ред. | ред. код]
Критерії та умови відбору до команди для участі у чемпіонаті Європи з кросу були затверджені Радою ФЛАУ 23 березня 2019[5].
Склад збірної України для участі в чемпіонаті був затверджений рішенням виконавчого комітету ФЛАУ[6].
За підсумками виступу українських спортсменів на чемпіонаті, виконавчий комітет ФЛАУ визнав виступ команди незадовільним[7].
Чоловіки[ред. | ред. код]
|
|
|
Жінки[ред. | ред. код]
|
|
|
Змішана естафета[ред. | ред. код]
|
Див. також[ред. | ред. код]
- Чемпіонат світу з кросу 2019
- Командний чемпіонат Європи з легкої атлетики 2019
- Чемпіонат Європи з легкої атлетики серед молоді 2019
- Чемпіонат Європи з легкої атлетики серед юніорів 2019
- Кубок Європи з бігу на 10000 метрів 2019
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Lisbon to stage the SPAR European Cross Country Championships in 2019. Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу за 5 вересня 2019. Процитовано 5 вересня 2019.
- ↑ Lisbon to stage the 2019 SPAR European Cross Country Championships. Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
- ↑ SPAR European Cross Country Championships 2019 Lisboa/Portugal Timetable (PDF). Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу (PDF) за 5 вересня 2019. Процитовано 5 вересня 2019.
- ↑ Eritrean-born Swedish runner will be stripped of European cross-country title he won in Portugal last year. athleticsweekly.com. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2021.
- ↑ Затверджені критерії та умови відбору до команди для участі у чемпіонаті Європи з кросу. ФЛАУ. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
- ↑ Склад збірної України на чемпіонат Європи-2019 з кросу. ФЛАУ. Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 7 грудня 2019.
- ↑ Рішення Виконкому ФЛАУ: організаційний комітет та зміни до календаря. ФЛАУ. Архів оригіналу за 24 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Сторінка змагань на вебсайті Європейської легкоатлетичної асоціації (англ.)
- Офіційний вебсайт змагань (англ.)
- Повні результати змагань (англ.)
- Прес-релізи:
- Can retains title while Fsiha breaks through at European Cross in Lisbon. Світова легка атлетика. Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 8 грудня 2019.
- Ingebrigtsen and Battocletti repeat on the hills in Lisbon. Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 9 грудня 2019.
- Gressier and Møller graduate out of the U23 ranks on a golden note. Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 9 грудня 2019.
- Fsiha defeats the favourites to win senior men’s gold for Sweden. Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 9 грудня 2019.
- Can wins an unprecedented fourth successive senior women’s title. Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 9 грудня 2019.
- Great Britain tops medal table in Lisbon with five titles. Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 9 грудня 2019.
- Чемпіонат Європи з кросу: Богдана Семьонова – у 15-ці найсильніших на континенті. ФЛАУ. Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 8 грудня 2019.
