Цокуренко Костянтин Ігорович
| Костнянтин Цокуренко Костянтин Ігорович Цокуренко | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 Меморіальна дошка у Запоріжжі | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 3 серпня 1987 Запоріжжя, Запорізька область, Україна | |
| Смерть | 9 червня 2022 (34 роки) між с. Тернова та Байрак, Чугуївський район, Харківська область, Україна (вибухова травма у ході бойових дій) | |
| Alma Mater | Запорізька гімназія №39d | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна (Бої за Харків) | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Костянтин Ігорович Цокуренко (нар. 3 серпня 1987, Запоріжжя — пом. 9 червня 2022, між с. Тернова та Байрак) — український військовослужбовець, старший солдат Збройних Сил України, розвідник-артилерист[1], учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 3 серпня 1987 року. Мешкав у Запоріжжі. Навчався у Запорізькій гімназії №39.[2]
У 2002 році вступив до радіотехнічного коледжу, після чого до Запорізького державного технічного університету[2].
Останні роки працював на різних професіях, був оцінювачем в ломбарді. Там він познайомився з Іриною, яка згодом стала його дружиною.[3]
21 грудня 2022 року він зробив пропозицію Ірині.[3] 19 лютого вони одружились.[2] Для друзів це стало несподіваним, бо Костянтин був як «закоренілий холостяк», проте виявилось, що він мріяв про сім'ю та дитину.[3]
29 березня 2022 року встав на захист України.[4] Він потрапив до 92-гої окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка СВ ЗСУ і почав давати відсіч в боях за Харків. За ці бої 6 травня 2022 його бригада була нагороджена почесною відзнакою «За мужність та відвагу»[3][5].
Тоді сім'я чекала на першу дитину. Після того, як Цокуренко пішов на війну, дитина досягла віку, при якому було визначено її стать. Мав народитись хлопець. Та через переживання за Костянтина, мати народила дитину на 27-мому тижні. На 8-мому дні дитині стало зле. За словами Ірини, він помирав на очах.[3]
9 червня 2022 року внаслідок вибухової травми загинув між селами Тернова та Байрак Чугуївського району Харківської області.[3]
30 червня 2022 року[4] був похований на Алеї Слави цвинтаря Святого Миколая у Запоріжжі.[2] Там же був похований його син.[3]
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «За мужність» III ступеня (2022) (посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6].
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
- У липні 2023 в Запоріжжі, на дім на Пісках, де жив Костянтин було встановлено меморіальну дошку Запорізьким обласним ТЦК та СП і Центром цивільно-військового співробітництва.[7]
- Про воїна було знято документальний фільм «Ангели Перемоги. Костянтин Цокуренко», який було презентовано 4 вересня 2022 року на телеканалі «МТМ».[3]
Сім'я[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Відбулася прем’єра телевізійного меморіалу «Ангели Перемоги». НСЖУ (укр.). 2 вересня 2022. Процитовано 14 серпня 2023.
- ↑ а б в г Старший солдат Костянтин Цокуренко отримав вибухову травму під час виконання бойового завдання. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 14 серпня 2023.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Ангели Перемоги — Костянтин Цокуренко, пам'яті Героя присвячується (укр.), МТМ, 4 вересня 2022, процитовано 14 серпня 2023
- ↑ а б У Запоріжжі попрощались з військовим, який загинув у бою: напередодні загибелі захисник втратив сина. Субота плюс (укр.). 4 липня 2022. Процитовано 14 серпня 2023.
- ↑ Указ Президента України від 6 травня 2022 року № 315/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 12 липня 2022 року № 493/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Невмируща пам’ять: на запорізькій багатоповерхівці з’явилися одразу три меморіальні дошки. Актуальні новини Мелітополя та регіону (укр.). Процитовано 14 серпня 2023.
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |