Циганка-ворожка (Шевченко)

Циганка-ворожка
Творець: Тарас Григорович Шевченко
Час створення: 1841
Розміри: 26,5 × 20,7
Висота: 26,5 см
Ширина: 20,7 см
Матеріал: папір
Техніка: акварель
Зберігається: Київ
Музей: Національний музей Тараса Шевченка

«Циганка-ворожка» — малюнок Тараса Шевченка, який він виконав у Санкт-Петербурзі в 1841 році. Папір, акварель. Розмір 26,5 × 20,7. Справа внизу аквареллю дата і підпис автора: 1841. Шевченко. Внизу на паспарту витиснено бронзованими буквами: Т. Schevchenko.

26 вересня 1841 року рада Академії мистецтв втретє нагородила срібною медаллю другого ступеня

«За успехи в художестве, доказанные представленными работами по живописи исторической и портретной» Тараса Шевченка за картину, изображающую цыганку…"[1].

В 1841 році ця картина була на академічній виставці в Петербурзі, про що згадує в листі до Шевченка Г. Ф. Квітка-Основ'яненко:

«…читав у Литературной газете, що ваша дівчина, що через тин ворожила у циганки, продалась, та й зрадовався, бо я так і надіявся»[2].

В. Толбін зазначає, що картину Шевченка, яку він називає «Цыганенок», придбав з виставки тодішній комендант Петропавловської фортеці І. М. Скобелєв.

Оцінка робіт Шевченка, представлених на річній академічній виставці 1841 року, дана Ромуальдом Подбереським[3].

В літературі зустрічається під назвами «Цыганенок»[4], «Цыганка»[5], «Циганка, що ворожить руській дівчині»[6], «Цыганка, гадающая малороссиянке»[7], «Циганка гадає дівчині»[8] та «Девушка гадает у цыганки»[9].

В окремих джерелах малюнок помилково датований 1840 роком[10] та 1846 роком[11], а також невірно визначено техніку виконання (олія).

Зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка. Попередні місця збереження: власність І. М. Скобелєва, збірка К. Т. Солдатьонкова, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна в Москві, Галерея картин Т. Г. Шевченка, Центральний музей Т. Г. Шевченка.

1939 року експонувалася на Республіканській ювілейній шевченківській виставці в Києві.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Т. Г. Шевченко в документах і матеріалах», К., 1950. стор. 71, № 16
  2. лист від 22 листопада 1841 p., «Киевская старина», К., 1900, сентябрь, стор. 298
  3. «Tygodnik Petersburski», СПб., 1842, № 36
  4. В. В. Толбин, Ученики Брюллова, «Иллюстрация», 1861, № 180, стор. 75
  5. А. Я. Конисский, Жизнь украинского поэта Тараса Григорьевича Шевченко, Одесса, 1898, стор. 169 та ін.
  6. В. Щурат, З життя і творчості Шевченка, Львів, 1914, стор. 8
  7. И. Айзеншток, Судьба литературного наследства Т. Г. Шевченко, «Литературное наследство», М., 1935, № 19 — 20, стор. 429
  8. М. Г. Бурачек, Великий народний художник, Х., 1939, стор. 16 та ін.
  9. І. Балясний, «Живописная Украина», Альманах Шевченкові, Одеса, 1940, стор. 162
  10. В. В. Толбін, Ученики Брюллова, ж. «Иллюстрация», 1861; О. Сластьон, Малюнки Тараса Шевченка, вип. І, Пб., 1911, стор. 4 та ін.
  11. під репродукцією, вміщеною в журн. «Малярство та скульптура», К., 1938, № 3, стор. 13

Література[ред. | ред. код]

  • Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1961. — Т. 7: Живопис, графіка 1830—1847. — Кн. 1

Посилання[ред. | ред. код]