Церква святого апостола Івана Богослова (Зелена)

Церква святого апостола Івана Богослова (Зелена)

48°59′09″ пн. ш. 26°12′21″ сх. д. / 48.985944° пн. ш. 26.206083° сх. д. / 48.985944; 26.206083Координати: 48°59′09″ пн. ш. 26°12′21″ сх. д. / 48.985944° пн. ш. 26.206083° сх. д. / 48.985944; 26.206083
Статус діюча
Країна  Україна
Розташування Зелена, Тернопільська область, Чортківський район
Конфесія УГКЦ
Єпархія Бучацька єпархія
Тип будівлі церква
Матеріал цегла
Побудовано на кошти громади
Будівництво 1652
Церква святого апостола Івана Богослова (Зелена). Карта розташування: Україна
Церква святого апостола Івана Богослова (Зелена)
Церква святого апостола Івана Богослова (Зелена) (Україна)
Мапа

CMNS: Церква святого апостола Івана Богослова у Вікісховищі

Церква Святого Апостола Івана Богослова у Зеленій — парафія і храм греко-католицької громади Пробіжнянського деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Зелена Чортківського району Тернопільської области.

Історія церкви[ред. | ред. код]

Дзвіниця
  • 1652 — зведено дерев'яну церкву, добудованою кам'яною захристією, яка обнесена муром. Громада села придбала цю церкву в с. Скала-Подільська Борщівського району. Збудували ще її в центрі села. У Першу світову війну село повністю згоріло, залишилась лише церква, яка була обнесена високим муром.
  • 1939 — житель села за власні кошти придбав для церкви мідний дзвін.
  • 1946—1991 — парафія і храм належали РПЦ.
  • 1962 — радянська влада зняла парафію з реєстрації, а церкву закрила.
  • 1988 — радянська влада зареєструвала парафію і церкву як діючу і 1989 року храм відкрили знов у підпорядкуванні РПЦ. На церковному подвір'ї за кошти односельчанки збудовано невеличку капличку.
  • 1991 — парафія повернулася до УГКЦ.

У церкві ззовні і в захристії проведено ремонти, відновлено дзвіницю.

При парафії діють Вівтарна дружина і братство «Апостольство молитви».

Парохи[ред. | ред. код]

Ім'я Роки Світлини
о. Тимніцький
о. Бутковський
о. Володимир Чиж
о. Богдан Зінченко
о. Василь Гакач
о. Григорій Шафран
о. Любомир Павлик від 2001

Джерела[ред. | ред. код]