Центральний дебют

Шаховий дебют
Назва	Центральний дебют
a b c d e f g h 8 8 7 7 6 6 5 5 4 4 3 3 2 2 1 1 a b c d e f g h
Початкові ходи	1. e2-e4 e7-e5 2. d2-d4 e5:d4 3. Фd1:d4
ECO	C21–C22
Розробник	Луї Паульсен
Перше застосування	Філіпп Стамма, 1737
Категорія дебюту	Відкритий дебют

Центра́льний дебю́т — шаховий початок, який починається з ходів:
1. e2-e4 e7-e5
2. d2-d4 e5:d4
3. Фd1:d4
Належить до відкритих початків.

Історія[ред. | ред. код]

Чемпіон світу з шахів першої половини ХХ ст. Олександр Алехін чітко охарактеризував цей дебют і, зокрема, останній хід:

«Зрозуміло, що подібні ходи ферзем у настільки ранній стадії дебюту навряд чи можуть забезпечити перевагу. Утім, чорні повинні грати точно, щоби супротивник не встиг створити атаку на королівському фланзів чи навіть в центрі, оскільки білий ферзь з поля «g3» все ж буде чинити сильний тиск на позицію короткої рокіровки чорних»

Це визначення не позбавлене актуальності і сьогодні. Зазвичай у такій партії виникають складні позиції із різносторонніми рокіровками та взаємними атаками на флангах. У сучасній турнірній практиці зустрічається рідко.

Варіанти[ред. | ред. код]

Північний гамбіт: 1. e2-e4 e7-e5 2. d2-d4 e5:d4 3. c2-c3 d4:c3 4. Cf1-c4 c3:b2 5. Cc1:b2.

Відомі партії^[1][ред. | ред. код]

• Олександр Алехін — Шавров (1906)
• Степан Левицький — Олександр Алехін (1913)
• Давид Бронштейн — невідомий шахіст (1959)
• Хазе Хуан Карлос — Анатолій Карпов (1972)
• Майкл Адамс — Вішванатан Ананд (1994)
• Олександр Морозевич — Марк Хебден (1994)
• Олексій Широв — Анатолій Карпов (1995)
• Пабло Барріонуєво — Давид Бронштейн (2003)
• Ян Непомнящий — Девон Аронян (2009)
• Ян Непомнящий — Петер Леко (2014)

Джерела[ред. | ред. код]

• Шахи: Енциклопедичний словник//Гол. ред. А. Е. Карпов. — М.:Рад.енциклопедія, 1990. — 621 с.

Примітки[ред. | ред. код]