Худяков Сергій Іванович

Худяков Сергій Іванович
Народився 1875
Діяльність художник
Заклад Одеська кіностудія, Національний зразковий театр і Державний народний театр
IMDb ID 11404077

Сергі́й Іва́нович Худяко́в (1875 — ?) — український художник театру і кіно.

Життєпис[ред. | ред. код]

Через злидні матері (батько помер) не зміг закінчити художню школу. Працював в іконописній майстерні підручним, одночасно в театрі підручним декоратора, що й визначило його подальший фах.

Згодом працював спочатку помічником художника, а потім художником в Одесі в українській трупі Івана Мороза, Онисима Суслова, в єврейському театрі Аврахама Альтера Фішзона.

З 1899 року працював в трупі Марка Кропивницького, згодом протягом 16 років в Народному театрі так званого «попечительства о народной трезвості» в Києві.

Демобілізувавшись з армії 1917 року знову працював в театрах: Інтернаціональний київський театр, театр «Водевиль».

1917—1918 років — художник Національного зразкового театру.

1918—1922 — працював в Державному народному театрі з П. Саксаганським.[1]

Згодом працював в Театрі Перекопської дивізії, в школі молодшого комскладу (до 1923).

З 1923 року — працював на Одеській кінофабриці.

У своїй статті 1937 року приводить статистику щодо оформлених ним картин: з 1923 до 1929 року оформив 19 повнометражних картин, з них 14 — самостійно, з 1929 до 1936 року — 7 картин, 1936—1937 — одну картину.

Кінофільми[ред. | ред. код]

  • «Марійка» і «П. К. П.» (1926, у співавторстві з С. Зарицьким)
  • Борислав сміється (1927) — спільно з В. Кричевським
  • «Двоє» режисера М. Білинського (1928)
  • «Бенефіс клоуна Жоржа» (1928)
  • «В заметах» або «Завірюха» (1929)
  • «За монастирською брамою» (1929)
  • «Темне царство» або «Передзвін» (1929)
  • «Скринька» режисера Х. Шмаїна (1930)
  • «Вибухлі дні» (1930)
  • Ніж прадідів тобі дарую (1930)
  • Хлопчик з табору (1930)
  • Червонці (Червоне козацтво) (1930)
  • Станція Пупки (1931)
  • Подія в степу (Клясовий ворог) (1932)
  • Велика гра (1934) — спільно з В. Мюллером
  • «Смачного!» режисера Х. Шмаїна (1933)
  • Партизанська дочка (1934)
  • Карлушо, тримайся! (1936), інша назва «Карл Бруннер» — спільно з В. Каплуновським і М. Сучатовою
  • «Кондуїт» (1936) — спільно з І. Шпінелем
  • «Назар Стодоля» (1936) — спільно з В. Кричевським
  • «Дівчина з палуби» («Полундра»), режисери О. Перегуда і Г. Кравченко (1937) — співавторство з В. Мюллером
  • «Митько Лелюк» (1938) — спільно з Валеріановим[2]
  • «Небеса» режисера Ю. Тарича (1940) — у співавторстві
  • «Дочка моряка» режисера Г. Тасіна (1941) — у співавторстві

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Український драматичний театр. Том 2. Радянський період. — К.: ІМФЕ, 1967. — с. 634
  2. Митько Лелюк відео

Джерела[ред. | ред. код]