Худояш Павло Іванович

Ф
Павло Худояш
Павло Худояш
Павло Худояш
Особисті дані
Повне ім'я Павло Іванович
Худояш
Народження 7 березня 1926(1926-03-07)
  Миколаїв,
СРСР
Смерть 21 березня 2012(2012-03-21) (86 років)
  Миколаїв,
Україна
Громадянство СРСР СРСР
Позиція захисник, півзахисник,
нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1950—1953 СРСР ВМС (М) 62+ (1+[1])
1953—1954 СРСР «Металург» (О) 22 (0)
1954 СРСР ОБО (Т) ? (?)
1954—1957 СРСР «Зеніт» (Л) 40 (6)
1957—1961 СРСР «Суднобудівник» 120 (12)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1952—1956 СРСР СРСР ? (?)
Звання, нагороди
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Слави III. ступеня
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Павло Іванович Худояш (нар. 7 березня 1926, Миколаїв, СРСР — пом. 21 березня 2012, Миколаїв, Україна) — радянський футболіст, захисник, півзахисник, нападник. Майстер спорту СРСР (1956). Учасник Другої світової війни. Воював на крейсері «Червоний Кавказ». Нагороджений орденом Слави 3-го ступеня, медалями.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Футболом розпочав займатися в 1945 році. Виступав у командах радянських окупаційних військ у Німеччині. У 1946-48 роках грав за збірну команду Чорноморського флоту. З 1949 по 1953 роки виступав за команду ВМС (Москва). У 1950 році в її складі посів перше місце серед команд класу «Б» чемпіонату СРСР. З 1953 по 1954 роки грав за команду «Металург» (Одеса). Влітку 1954 року відправився в ОБО (Тбілісі), але вже незабаром перейшов до «Зеніту» (Ленінград), в складі якого виступав з 1954 по 1959 роки. Дебют у складі «Зеніту» - 25 липень 1954 року в домашній грі проти команди «Трудові резерви» (Ленінград) - 0:1[2]. Футбольну кар'єру закінчував в миколаївському «Авангарді» («Суднобудівнику»), виступаючи в основному складі до 38-річного віку. Віце-чемпіон України 1960 року. Після річної перерви протягом сезону виступав в аматорському клубі СКА (Одеса).

У складі збірної Ленінграда брав участь у футбольному турнірі першої Спартакіади народів СРСР (1956), де посів четверте місце. За це досягнення він удостоєний звання «Майстер спорту СРСР».

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

У 1952—1956 роках виступав у складі збірної СРСР, захищаючи кольори збірної в матчах з Бельгією, Китаю та Фінляндією.

Футбольна діяльність[ред. | ред. код]

У 1970 році закінчив факультет фізичного виховання Миколаївського педагогічного інституту, потім - курси тренерів в Москві. Викладав в миколаївських ДЮСШ. Серед його вихованців Євген Дерев'яга, Іван Балан й інші гравці[3].

Помер 21 березня 2012 року на 87-му році життя. Похований 23 березня в Миколаєві[4].

Миколаївська обласна федерація футболу проводить турнір пам'яті Павла Худояша[5][6].

Досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

ВМС Москва
Суднобудівник (Миколаїв)

Індивідуальні[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. без урахування сезону 1953 року
  2. Усі гравці «Зеніту». Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 4 травня 2017.
  3. Легенди миколаївського футболу ПАВЛО ХУДОЯШ: ЗАХИСНИК, ЯКИЙ ЛЮБИВ ЗАБИВАТИ ГОЛИ | Федерація футболу міста Миколаєва. Архів оригіналу за 9 лютого 2017. Процитовано 4 травня 2017.
  4. 23 березня в Миколаєві поховають легендарного гравця «Суднобудівника» і пітерського «Зеніту» Павла Худояш. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 4 травня 2017.
  5. Миколаївський «Суднобудівник» виграв турнір пам'яті знаменитого футболіста, фронтовика Павла Худояш. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 травня 2017.
  6. Турнір пам'яті легендарного футболіста «Суднобудівника» Павла Худояша. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 травня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]