Хрінівка (Вінницький район)
| село Хрінівка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Вінницька область | ||||
| Район | Вінницький район | ||||
| Громада | Іллінецька міська громада | ||||
| Облікова картка | Хрінівка | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1450 | ||||
| Населення | ▼ 489 (01.01.2018)[1] | ||||
| Площа | 2,16 км² | ||||
| Густота населення | 226,39 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 22724 | ||||
| Телефонний код | +380 4345 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°03′44″ пн. ш. 29°18′39″ сх. д. / 49.06222° пн. ш. 29.31083° сх. д.Координати: 49°03′44″ пн. ш. 29°18′39″ сх. д. / 49.06222° пн. ш. 29.31083° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 227 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 22714 Вінницька обл., Вінницький р-н, м. Іллінці, вул. Соборна, 19 | ||||
| Староста | Наталія Стойко | ||||
| Карта | |||||
  Хрінівка | |||||
 Хрінівка | |||||
| Мапа | |||||
 | |||||
| | |||||
Хріні́вка — село в Україні, в Іллінецькій міській громаді Вінницького району Вінницької області. Розташоване за 11 км на південний схід від міста Іллінці та за 1,5 км від автошляху Р33. Населення становить 489 осіб (станом на 1 січня 2018 р.)
Зі слів нащадків людей, які були ще кріпаками і були звільнені з кріпацтва у 1861 відомо, що землі села належали графу Володимиру Потоцькому-молодшому, який мав маєток у Дашеві, а населення було його кріпаками.
При звільненні з кріпацтва 95 родин дістали наділи, а решта залишилася в Потоцького. Пізніше частину землі (510 га) відкупив поміщик Савицький, а деяку частину (120 га) закупили селяни. Це були ті землі, які називалися садибами за Павлюковим. В селі ще було 33 га церковної землі. Теперішнє 7 поле, що на Капусниську, перед кінцем минулого століття належало поміщиці Красуцькій і було закуплено селянами сусідніх сіл. До села Хрінівка вони увійшли вже за радянської влади.
Ліс, що тягнеться попід самі городи, належав генералу Павлову, а сорочанський ліс належав поміщикові Ярошинському. Іллінецький ліс належав княгині Давидовій.
Дерев'яна Свято-Дмитрівська церква була побудована 1792 року.
1885 року селі існували православна церква, школа та постоялий будинок.
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» село увійшло до складу Іллінецької міської громади[2].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Іллінецького району, село увійшло до складу Вінницького району.[3]
1864 року за описом[4] Лаврентія Похилевича у селі мешкало 665 селян.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Кальницької волості Липовецького повіту Київської губернії мешкало 775 осіб, налічувалось 111 дворових господарств.[5].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1225 осіб (617 чоловічої статі та 608 — жіночої), з яких 1206 — православної віри[6].
Розподіл населення за рідною мовою за даними [7]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 596 | 99.17% |
| російська | 4 | 0.67% |
| румунська | 1 | 0.16% |
| Усього | 601 | 100% |
Затверджена 18 липня 2018 р. рішенням № 646 XXXIV сесії міської ради VIII скликання. Автори — В. М. Напиткін, К. М. Богатов, О. М. Гнатюк.
У зеленому щиті три срібних ялини, середня вища, супроводжувані внизу двома золотими козацькими пістолями, покладеними в косий хрест, поверх яких покладена золота порохівниця. Герб вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «ХРІНІВКА».
Герб означає заснування села козаками серед густого лісу.
На квадратному зеленому полотнищі три білих ялини, середня вища, під якими два жовтих козацьких пістоля, покладених навхрест, поверх яких жовта порохівниця.
- Левитський Микола Григорович — член Української Центральної Ради, дипломат УНР.
-
В'їзд у село -
Вулиця Першотравнева -
Сільська рада і фельдшерський пункт -
Школа -
Церква -
Ставок -
Пам'ятник воїнам-односельчанам
._%D0%92%27%D1%97%D0%B7%D0%B4_%D1%83_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE.jpg)
._%D0%92%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B0.jpg)
._%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D1%96_%D1%84%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%88%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82.jpg)
._%D0%A8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0.jpg)
._%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0.jpg)
._%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BA.jpg)
._%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%B2%D0%BE%D1%97%D0%BD%D0%B0%D0%BC-%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BC.jpg)
- ↑ Про схвалення у новій редакції проекту перспективного плану формування територій громад Вінницької області (PDF).
- ↑ Кабінет Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області». www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ рос. дореф. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — К., 1864.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-89. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Хріні́вка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.269-270
| |||||||||||
| ||||||||||||||
 | Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |