Хронологія впровадження телебачення в країнах

Впровадження телебачення в країнах.
   1928-1939
   1940s
   1950s
   1960s
   1970s
   1980s
   1990-2000
   2001-дотепер
   Немає телебачення
   Немає даних

Це список, коли в згаданих країнах відбулися перші публічно оголошені телевізійні передачі. Польові випробування, що не підлягають публіці, та демонстрації замкнутого циклу не включені. Цей перелік не слід тлумачити таким чином, що вся країна мала телебачення до зазначеної дати. Наприклад, Сполучені Штати, Велика Британія, Німеччина та колишній СРСР до 1939 року мали операційні телевізійні станції та обмежену кількість глядачів, у цих країнах дуже мало міст мали телебачення і телевізійні передачі не були доступні в більшості місць.

Рік Країни
1928  Сполучені Штати Америки (Механічне телебачення)[1]
1929  Велика Британія (Механічне),[2]  Німеччина (Механічне),[3]  Австралія (Механічне, експериментальне, після годин на двох існуючих радіостанціях у Мельбурні),[4][5][6]  Нідерланди (Експериментальне; у Схевенігені)[7]
1931  Франція (Механічне),  Канада (тільки у Квебекі),  Радянський Союз (Механічне),  Таїланд Сіам (Експериментальне, припинено через революцію 1932 року)
1934  Австралія (Electronic, experimental, Brisbane)[8]
1935  Німеччина (Кінотелевізійна система; напів-електронне),  Мексика (Електронне),  Нідерланди (Експериментальне; в Ейндговені, Philips)[7]
1936  Велика Британія (Електронне — BBC One),  Німеччина (Електронне — Deutscher Fernseh Rundfunk),  Сполучені Штати Америки (Електронне; експериментальне та некомерційне до 1941 — NBC)[9][10]
1937 Вільне місто Данциг Вільне місто Данциг (Електронне),  Франція (Electronic),[11]  Польща (Механічне)[12]
1938  Радянський Союз (Електронне)  Туреччина (Експериментальне)
1939  Японська імперія (Електронне, експериментальне),[13]  Італія (Електронне),[14]  Перу (Електронне, експериментальне),[15]  Польща (Електронне)[12]
1941  Сполучені Штати Америки ( Нью-Йорк,  Делавер,  Нью-Джерсі,  Коннектикут) регулярне комерційне мовлення, Шаблон:Дані країни Пенсільванія) .
1942  Німеччина Окупована Франція
1944  Франція (повернено)
1945  Радянський Союз (повернено)[16]
1946  Сполучені Штати Америки ( Айова (експериментальне),  Велика Британія (повернено),[16]  Філіппіни (експериментальне)
1947  Сполучені Штати Америки ( Каліфорнія,  Вашингтон, О.К.,  Вірджинія,  Меріленд,  Міссурі)
1948  Чехословаччина (експериментальне),[17]  Чилі (експериментальне),  Сполучені Штати Америки ( Огайо,  Вашингтон,  Міннесота,  Техас,  Теннессі),  Канада (експериментальне)
1949  Сполучені Штати Америки ( Алабама,  Аризона,  Айова,  Оклахома,  Північна Кароліна,  Флорида)
1950  Сполучені Штати Америки ( Айова (Де-Мойн),  Теннессі (Нашвілл)),  Куба,  Бразилія,  Швейцарія,  ФРН (експериментальне),  Мексика (експериментальне),[18]  Японія (експериментальне)
1951  Аргентина,  Данія,[19]  Нідерланди[7]
1952  Туреччина,  Canada,  Сполучені Штати Америки (Спокен,  Колорадо),  Чилі (час від часу до 1956),  Домініканська республіка,  ФРН (повний сервіс),  НДР (експериментальне),  Польща (повернено),  Таїланд (експериментальне),  Гаваї,  Велика Британія ( Шотландія),  Венесуела
1953  Японія (повернено),  Канада, (Оттава, Британська Колумбія),  Сполучені Штати Америки ( Арканзас,  Каліфорнія (Фресно), Лас Вегас)  Бельгія,[20]  Чехословаччина,  Філіппіни (з ABS, зараз ABS-CBN),  Аляска,  Велика Британія ( Північна Ірландія)
1954  Колумбія,  Сполучені Штати Америки ( Нью-Гемпшир, Вермонт, Вайомінг),  Canada, ( Альберта,  Манітоба),  Австралія (експериментальне),  Італія,  Латвійська РСР,  Марокко,  Пуерто-Рико,  Монако,  Норвегія (експериментальне)
1955  Мексика (повернено),  Естонська РСР,  Гватемала,  Гернсі,  Джерсі,  Люксембург,  Румунія (експериментальне),  Таїланд (офіційне)
1956  Австралія, Франція Французький Алжир,[21]  Вірменська РСР,  Австрія,  Азербайджанська РСР,  Білоруська РСР,  Кіпр,  НДР (повний сервіс),  Гуам,  Грузинська РСР,  Ірак,  Нікарагуа,  Румунія,  Південна Корея,  Іспанія,  Філіппіни,  Панама,  Португалія (експериментальне),  Швеція,  Українська РСР (регулярні програми),  Уругвай,  Узбецька РСР,  Югославія[22]
1957  Чилі (повний сервіс),  Фінляндія (тестові програми),  Гонконг,[23]  Угорщина,  Кувейт,  Литовська РСР,[24]  Португалія (повний сервіс)
1958  Bermuda,  Китай,  Фінляндія (регулярні програми),  Казахська РСР,  Молдавська РСР,  Сальвадор,  Іран,  Перу,  Велика Британія ( Уельс)[25]
1959  Болгарія,  Еквадор,  Гаїті,  Гондурас,  Індія,  Киргизька РСР (регулярні програми),  Ліван,  Нігерія, США острови Рюкю,[26]  Таджицька РСР,  Туркменська РСР
1960  Албанія,  Коста-Рика,  Нідерландські Антильські острови,  Нова Зеландія,  Норвегія (повний сервіс),  Південна Родезія,  Об'єднана Арабська Республіка[27]
1961  Ірландія,[28]  Північна Родезія,  Американські Віргінські Острови
1962  Кот-д'Івуар,  Республіка Конго,  Кенія,  Мальта,[29]  Індонезія,  Сьєрра-Леоне,  Китайська республіка,[30]  Тринідад і Тобаго,  Гібралтар,[31]  Судан
1963  Болівія,  Північна Корея, Французька Полінезія,  Габон,  Малайзія,  Сінгапур,  Ямайка,  Уганда,  Верхня Вольта
1964  Афганістан,  Американське Самоа,  Барбадос, Пакистан Східний Пакистан,  Ефіопія  Гваделупа,  Ліберія,  Мартиніка,  Маврикій,  Північний Ємен, Пакистан Західний Пакистан,  Реюньйон,  Саудівська Аравія
1965  Нідерландська Гвіана (пробні та регулярні програми),  Гана,  Нова Каледонія,  Парагвай,  Сенегал
1966  Камбоджа,  Демократична Республіка Конго,  Греція,  Туніс,  Ісландія,  Ізраїль,[32]  Південний В'єтнам
1967  Джибуті,  Французька Гвіана,  Монголія,  Сен-П'єр і Мікелон,  Канада  Північно-західні території,  Мадагаскар,  Сент-Люсія
1968  Йорданія,  Екваторіальна Гвінея,  Лівія,  Канада  Юкон,  Канада  Нунавут
1969  Підопічна територія Тихоокеанські острови,  Абу-Дабі (тепер частина ОАЕ)
1970  Катар,  Демократична Республіка В'єтнам
1972  Сент Крістофер-Невіс-Ангілья
1973  Бахрейн,  Нігер,  Танзанія,  Того,  British Virgin Islands
1974  Центральноафриканська Республіка,  Гренада,  Оман
1975  Ангола,  Домініка,  Бруней,  САК Косово (RTV Priština),  Тувалу (foreign-owned launching),  Південний Ємен,  Волліс і Футуна
1976  Південна Африка
1977  Багамські Острови,[33]  Гвінея,  Східний Тимор
1978  Бенін,  Лесото,  Мальдіви,  Свазіленд
1979  Бірма,[34]  Шрі-Ланка
1980  Сент-Вінсент і Гренадини
1981  Беліз,  Макао,  Мозамбік,  Південно-Західна Африка
1982  Ґренландія,[35]  Мавританія[36]
1983  Андорра,  Антигуа і Барбуда,  Камбоджа (як Кампучія; перезапуск),  Камерун,  Малі,    Непал,  Сейшели,  Сомалі,[37]  Ватикан,[38]  Лаос[39]
1984  Бурунді,  Кабо-Верде,  Чад,  Коморські Острови,  Фарерські острови
1986  Майотта,  Ніуе
1987  Папуа Нова Гвінея (мовлення іноземного власника)
1989  Острови Кука,  Гвінея-Бісау,[40][41]  Сан-Марино,  Західне Самоа
1991  Кайманові острови,  Фолклендські острови,[42]  Фіджі[43]  Гаяна,  Науру,  Руанда  Сан-Томе і Принсіпі
1992  Ботсвана,  Соломонові Острови, Вануату
1993  Еритрея,  Чехія,  Словаччина[44]
1995  Гамбія,  Кірибаті,  Острови Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья,  Теркс і Кайкос
1996  Малаві,  Палау
1998  Бутан[45]
2000  Тонга
2002  Кірибаті (native — closed in 2013),  Західна Сахара[46]
2006  Аландські острови[47]
2008  Ліхтенштейн,  Папуа Нова Гвінея (державне мовлення)

Країни без телебачення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ WRGB History [Архівовано 14 лютого 2021 у Wayback Machine.], How Television Came to Boston: The Forgotten Story of W1XAY [Архівовано 25 січня 2021 у Wayback Machine.], W3XK: America's first television station [Архівовано 4 березня 2012 у Wayback Machine.], "WRNY to Start Daily Television Broadcasts, " The New York Times, August 13, 1928, p. 13.
  2. ↑ J.L. Baird: Television in 1932 [Архівовано 28 жовтня 2019 у Wayback Machine.].
  3. ↑ See Museum of Broadcast Communications: Germany [Архівовано 10 лютого 2009 у Wayback Machine.], Berlin 1936: Television in Germany [Архівовано 12 серпня 2016 у Wayback Machine.].
  4. ↑ Australian TV — The First 25 Years by Peter Bielby, page 173. ISBN 0-17-005998-7
  5. ↑ Linking a Nation [Архівовано 5 квітня 2013 у Wayback Machine.] — Chap 9 — Australian Heritage Council
  6. ↑ Peter Luck, 50 Years of Australian Television ISBN 1-74110-367-3 p.15
  7. ↑ а б в Eerste NTS journaal op de Nederlandse televisie [Архівовано 14 лютого 2021 у Wayback Machine.].
  8. ↑ Birth of Our Nation. Brisbane Courier Mail. Архів оригіналу за 15 лютого 2008. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  9. ↑ The Birth of Live Entertainment and Music on Television, November 6, 1936 [Архівовано 5 квітня 2019 у Wayback Machine.], and 1937 RCA Publicity Photographs [Архівовано 15 грудня 2018 у Wayback Machine.]. "Eighty-seven video programs were telecast by NBC last year, " «Where Is Television Now? [Архівовано 2008-09-13 у Wayback Machine.]», Popular Mechanics, August 1938, p. 178. Regularly scheduled electronic broadcasts began in April 1938 in New York (to the second week of June, and resuming in August) and Los Angeles. "Telecasts Here and Abroad, " The New York Times, April 24, 1938, Drama-Screen-Radio section, p. 10; "Early Birds [Архівовано 21 липня 2013 у Wayback Machine.], " Time, June 13, 1938; "Telecasts to Be Resumed, " The New York Times, Aug. 21, 1938, Drama-Screen-Radio section, p. 10; Robert L. Pickering, "Eight Years of Television in California [Архівовано 15 квітня 2013 у Archive.is], " California — Magazine of the Pacific, June 1939.
  10. ↑ Деякі сільські райони Півдня США не отримали телебачення до пізніх 1950-х та ранніх 1960-х.
  11. ↑ Хоча приймачі з 180-лінійною катодною променевою трубкою вироблялись у Франції вже в 1936 році, механічна скануюча камера все ще використовувалась як передавач в Парижі до 1937 року.
  12. ↑ а б The Warsaw Voice: What's On?, [Historia Przemysłowego Instytutu Telekomunikacji przed II wojną światową у Wayback Machine (арх. 28 вересня 2007)] (пол.).
  13. ↑ The Evolution of TV: A Brief History of TV Technology in Japan: «Can you see me clearly?» [Архівовано 2013-01-01 у Wayback Machine.]; Public TV Image Experiments [Архівовано 2016-05-26 у Wayback Machine.].
  14. ↑ Early Television in Italy. Архів оригіналу за 11 жовтня 2007. Процитовано 11 травня 2019.
  15. ↑ Historia de la televisión en el Perú. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 11 травня 2019.
  16. ↑ а б Не працювало з 1939 по 1945 через Другу світову війну.
  17. ↑ Чехословаччина стала двома країнами: Чехією та Словаччиною у 1993 році.
  18. ↑ [Archived copy. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 24 жовтня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) Перша експериментальна станція телебачення у Латинській Америці (ісп.)
  19. ↑ History of DR [Архівовано 25 квітня 2007 у Wayback Machine.].
  20. ↑ VRT (мовлення на фламандській мові) використовувало бельгійський 625-лінійний стандарт, а RTBF (мовлення на французькій) — бельгійський 819-лінійний стандарт (відмовились у 1963). Ранні бельгійські приймачі були дуже дорогими через те, що мали приймати 4 різних стандарти: бельгійський 625, європейський 625, бельгійський 819, французький 819. Пізніше був добавлений 5-й стандарт: французький 625-лінійний.
  21. ↑ Cheurfi, Achour (September 2010). Radio et télévision : histoire d'un monopole (French) . Алжир: Casbah Éditions. с. 88–p. 148. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 11 травня 2019. {{cite book}}: Проігноровано |work= (довідка)
  22. ↑ Дата посилається на запуск телебачення у республіках та автономних краях Югославії. Існували: RTV Zagreb в Хорватії (1956), RTV Ljubljana в Словенії (1958), RTV Belgrade в Сербії (1958), RTV Skopje в Македонії (1964), RTV Sarajevo в Боснії і Герцеговині (1969), та RTV Titograd (Podgorica) в Чорногорії (1971). В автономному краї Косово (RTV Priština) та у Воєводині (RTV Novi Sad), ТБ було введено у 1975 році.
  23. ↑ Телебачення було введено у Гонконзі, коли він був британською колонією.
  24. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 січня 2019. Процитовано 11 травня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  25. ↑ Уельс приймав британське мовлення з 1952 року.
  26. ↑ Телебачення було запровадженео на Рюкю (тепер частина Японії), коли вони були керовані адміністрацією США.
  27. ↑ Об'єднана Арабська Республіка була короткотерміновим союзом між  Єгипет та  Сирія з 1958 по 1961, коли Сирія вийшла з союзу.
  28. ↑ Ірландія приймала мовлення Великої Британії з 1949 року.
  29. ↑ Перед цим приймала мовлення з Італії.
  30. ↑ Рік коли телебачення було запроваджено на території під адміністрацією Китайської республіки на Тайвані та інших островах.
  31. ↑ Перед цим приймав іспанське мовлення.
  32. ↑ Ізраїль у кооперації з фондом Ротшильда почав обмежене мовлення у школах у березні 1966 року. Публічний державний ТБ канал почав мовлення у травні 1968 року. Передачі були чорно-білі (з деякими винятками)до ранніх 1980-х.
  33. ↑ Перед цим Багами приймали мовлення з США.
  34. ↑ Спочатку тестове мовлення було доступне лише у Янгоні в 1979 році. Формальний запуск в 1981. See Archived copy. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 4 січня 2009. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання).
  35. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 квітня 2019. Процитовано 11 травня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  36. ↑ عن المؤسسة - موقع التلفزة الموريتانية. tvm.mr. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 25 жовтня 2018. (араб.)
  37. ↑ Louise M. Bourgault (22 червня 1995). Mass Media in Sub-Saharan Africa. Indiana University Press. с. 104–. ISBN 0-253-11309-1.
  38. ↑ Перед цим приймав мовлення Італії з 1954 року.
  39. ↑ Телебачення з міста Нонгкхай в Таїланді можна було приймати з середини 1970-х
  40. ↑ Guiné-Bissau: Televisão celebra 17º aniversário com 14 horas de emissão. Agência Angola Press. 15 листопада 2006. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 9 жовтня 2015.
  41. ↑ LUSA (Agência de Notícias de Portugal, S.A.) (14 листопада 2007). Único canal de televisão da Guiné-Bissau comemora 18 anos. Rádio e Televisão de Portugal. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 9 жовтня 2015.
  42. ↑ Також мовлення приймалось з Аргентини.
  43. ↑ Телебачення частково прийшло до Фіджі для Чемпіонату світу по регбі 1991 року. Воно стало постійним у 1994 році.
  44. ↑ Чехія успадкувала інфраструктуру Чехословаччини після її розпаду.
  45. ↑ Bhutan TV Follows Cyber Launch. BBC News. 2 червня 1999. Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 11 травня 2019.
  46. ↑ Sahrawis launch national television. Afrol News. 21 травня 2009. Архів оригіналу за 14 квітня 2018. Процитовано 3 червня 2012.
  47. ↑ http://www.radiotv.ax/om-alands-radio [Архівовано 3 січня 2018 у Wayback Machine.] (швед.).
  48. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 11 травня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хронологія_впровадження_телебачення_в_країнах&oldid=35175779