Хохол

Хохол — етнофолізм, зневажлива назва українця[1], вживана на побутовому рівні серед росіян. У російській пресі та рунеті етнонім «хохли» має найвищий індекс згадуваності з-поміж усіх інших етнонімів[2][3].

Ця назва з'явилась у XVII столітті й могла походити від оселедця — характерної зачіски в козаків[4][5].

Від цього слова походять і образливі російські назви України — Хохляндія, Хохландія та Хохлостан[6].

Етимологія

Українське слово хохо́л («чуб, пелех») походить від давньоруського *хохолъ, яке зафіксовано в формі особистого імені Хохолъ (XV ст.) та назви риби хохолъкъ («йорж»). Далі зводиться до прасл. *xoxolъ, від якого також виникли споріднені слова в інших слов'янських мовах: рос. хохо́л («задертий (на голові) жмут волосся або пір'я»), біл. хахо́л («чуб, хохол»), болг. хо̂́ха̣л, чеськ. chochol і словац. chochol («хохол, пучок пір'я чи волосся на голові»), пол. chochoł, chochół («чуб, кінець снопа, пучок»), в.-луж. khochoł, н.-луж. chochoł («верхівка, пагорб, чуб»), полаб. *ch’üöch’ol («чуб»)[7]. Варто зазначити, що пол. chachoł («зневажлива назва українця») є запозиченням з російської мови, і його слід не плутати з питомим chochoł.[8]

Використання в українській мові

Слово «хохол» у значенні «несвідомий українець» — той що зрікся самобутності приставши до тюркизму[прояснити], ляхства, москальства тощо використовують і українці. Ось як це обіграв у вірші «До українців» поет Віктор Баранов:

Українці мої! Дай вам Боже і щастя, і сил.
Можна бути хохлом, і не згіркне від того хлібина.
Тільки хто ж колись небо нахилить до ваших могил,
Як не зраджена вами, зневажена вами країна…

Версію про російське походження цього слова підтверджує слово «хохлушка» — суфікс -ушк- (-юшк-) властивий російській мові (для прикладу — старушка, дедушка, матушка, батюшка, девушка, жёнушка, Любавушка, травушка-муравушка).

У словнику Лесі Ставицької «Український жарґон» подано регіональне молодіжне значення цього слова — неформальна назва клубу XXL у місті Херсон.

Також слово «хохол» вживається зараз або вживався раніше у значенні чуб, а також — великий воїн, аналогічно до вікінга, ковбоя, самурая. У 2022 році стало відомо про щонайменше двох бійців Збройних сил України, що гордо носять позивний «Хохол».

Примітки

  1. Хохол // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. (рос.)Андрей Моченов, Сергей Никулин. «Хохлы», «пиндосы», «чухонцы» и прочие «бусурмане» в Рунете и российской прессе. 28 июня 2006. MCK
  3. (рос.)Заява національно-культурної автономії українців Новосибірську
  4. Хахол [Архівовано 28 червня 2021 у Wayback Machine.] // Украдене ім'я: Чому русини стали українцями / Є. П. Наконечний; Передмова Я. Дашкевича. — 3-є, доп. і випр. вид. — Львів, 2001. — 400 с. — ISBN 966-02-1895-8.
  5. (рос.)Етимологічний словник Фасмера стор.796 [Архівовано 19 січня 2012 у Wayback Machine.]
  6. Ставицька Леся. Українська лексика в російському та польському жаргонно-сленговому вокабулярі / Александр Бирих (нім. Alexander Bierich) // Субстандартные варианты славянских языков. — Київ : Peter Lang. Internationaler Verlag der Wissenschaften, 2008. — № 17 (Серпень). — С. 198. — ISSN 0930-7281. — ISBN 978-3-631-57010-4. Архівовано з джерела 17 грудня 2018. Процитовано.
  7. хохо́л // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — С. 205—206. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  8. Трубачов Олег Миколайович. xoxolъ // Етимологічний словник слов'янських мов. — М. : Наука, 1981. — Т. 8 (*xa — *jьvьlga). — С. 54.

Посилання