Хорезмська мова (хорезмсько-тюркська мова) входить до огузської (південно-західної) групи східноогузької підгрупи тюркських мов. Хорезмська мова почала утворюватися внаслідок тюркізації мови хорезмійців, після того як у 1220 році, під навалою військ Чингізхана держава Хорезмшахів розпалася. 2-а половина 14 ст. стала остаточним періодом, повної тюркізації мови хорезмійців. Мова стає державною і використовується як державна в Хівинському ханстві до 1920 року.
До хорезмської мови також відносять деякі говори на північному заході і південному заході Узбекистану і дві говірки Казахстану.
|
|---|
| | | | | Булгарська група | |
|---|
| | Якутська група 1 | |
|---|
| | | | | Карлуцька група | |
|---|
| | Кипчацька група | давньокипчацька † • киргизько-кипчацькі1: фергансько-киргизькі ( киргизька, • фергансько-кипчацька (†), • південноалтайський (діал.: телеутська) • ногайсько-кипчацькі: алабугатська, • астраханська2 • казахська, • каракалпацька, • ногайська, • степовий діалект кримськотатарскої, • узбецько-ногайська ‡ 2 • юртовська • поволзько-кипчацькі: башкирська, сибірсько-татарська2 • татарська (діал.: мішарський) • половецько-кипчацькі: половецька †, караїмсько-кримськотатарські 1 • ( караїмська, • кримський діалект2 • кримськотатарська (літературна), кримчацька2 • середній діалект кримськотатарської, • урумська (приазовська) — кипчацькі говори) 2, • кумицько-карачаєво-балкарські 1 • ( вірмено-кипчацька †, карачаєво-балкарська, кумицька, мамлюксько-кипчацька †) |
|---|
| | Огузька група | |
|---|
| | Північноалтайська група1 | |
|---|
| Тюркські літературні
наддіалектні мови | |
|---|
| | | | | Мови рунічних написів | |
|---|
| | | | | Карлуцько-уйгурські мови1 | |
|---|
| | Саянські мови | |
|---|
| | | | | Хакаські мови | |
|---|
| 1класифікація мови або мовної групи спірна; 2 застосування терміну «мова» суперечливо (див. Проблема «мова чи діалект»); † мертві, які розділились чи змінились; (†) можливо вимерлі мови; ‡ змішані мови |
|
Узбекистан, 
Туркменістан і 
Казахстан
