Хміль Іван Сергійович
| Іван Сергійович Хміль | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Народився | 16 жовтня 1923 Старі Шепеличі, Іванківський район, Київська округа, Київська губернія, Українська СРР, СРСР | ||||
| Помер | 6 лютого 2003 (79 років) Київ, Україна | ||||
| Країна |  Україна | ||||
| Діяльність | історик | ||||
| Alma mater | Факультет міжнародних відносин Київського університету (1951) | ||||
| Галузь | історія | ||||
| Заклад | Інститут історії України НАН України | ||||
| Науковий ступінь | доктор історичних наук (1976) | ||||
| Відомі учні | Лукаш Ольга Іванівна | ||||
| Аспіранти, докторанти | Лукаш Ольга Іванівна | ||||
| Нагороди |
| ||||
Іван Сергійович Хміль (16 жовтня 1923, Старі Шепеличі — 6 лютого 2003, Київ) — дослідник історії міжнародних відносин і національно-визвольного руху після Другої світової війни, української дипломатії. Заслужений діяч науки УРСР (з 1982 року).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 16 жовтня 1923 року у селі Старих Шепеличах Чорнобильського району Київської області. Учасник німецько-радянської війни, офіцер-ракетник. Нагороджений бойовими орденами Олександра Невського, Вітчизняної війни І та II ступеня, медалями «За оборону Сталінграда» та іншими.
У 1951 році закінчив факультет міжнародних відносин Київського державного університету, після чого до 1956 року працював журналістом редакції газети «Радянська Україна». У 1956–1960 роках — аспірант Академії суспільних наук при ЦК КПРС. У 1960 році, під керівництвом І. М. Земськова і В. М. Кулакова, захистив кандидатську дисертацію на тему: «Зовнішньополітична діяльність Української РСР за утвердження Радянської влади (1917—1920 рр.)».
У 1960–1965 роках — головний редактор видавництва АН УРСР, заступник головного вченого секретаря Президії АН УРСР, учений секретар Секції суспільних наук АН УРСР. Одночасно з 1963 року — старший науковий співробітник відділу нової та новітньої історії, з 1964 року — виконувач обов'язків завідувача відділу історії країн Сходу Інституту історії АН УРСР.
У 1965–1971 роках — співробітник Секретаріату ООН. У 1976–1978 роках — завідувач відділу країн зарубіжного Сходу, у 1978–1989 роках — завідувач відділу зарубіжної історіографії, з 1990 року — провідний науковий співробітник-консультант відділу української революції та громадянської війни Інституту історії АН УРСР. У 1976 році захистив докторську дисертацію на тему: «Антикомунізм в соціально-економічному і політичному житті США (1945—1975)».
Був членом делегацій України на 28-й (1973), 36-й (1981) і 38-й (1983) сесіях Генеральної Асамблеї ООН, представником України на XVII сесії Соціальної комісії ООН (1982) і представником України в Комісії ООН з правах людини (1983–1985).
Помер в Києві 6 лютого 2003 року.
Основні праці[ред. | ред. код]
- Историография истории Украинской ССР. — Київ, 1986 (укр.), 1987 (рос.) (у співавторстві);
- За освобождение Юга Африки. — Київ, 1976;
- Антикомунізм у соціально-економічному і політичному житті США. — Київ, 1975 (у співавторств);
- Дипломатична діяльність Української РСР (1917—1920). — Київ, 1962.
Література[ред. | ред. код]
- О. В. Ясь. Хміль Іван Сергійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 393. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Вчені Інституту історії України: Біобібліографічний довідник / Серія «Українські історики». — Випуск 1. — Київ, 1998.[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання[ред. | ред. код]
- Хміль Іван Сергійович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.293-294
|
