Хлодіон
| Хлодіон лат. Chlogio, Clodio, Cloio; фр. Clodion «le Chevelu» | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| Попередник: | Фарамонд | |
| Наступник: | Меровей | |
| Народження: | близько 390 р. невідомо | |
| Смерть: | близько 447/448 р. невідомо | |
| Країна: | Стародавній Рим | |
| Рід: | Меровінги | |
| Батько: | Теодомер | |
| Мати: | по легенді — Арготта Тюрінгська | |
| Діти: | Меровей[1] і Хлодебавд | |
Хлодіон Довговолосий (фр. Clodion «le Chevelu») — легендарний вождь франків, правив приблизно в 427 / 428 — 447 / 448 роках.
Походження прізвиська[ред. | ред. код]
Прізвисько «Довговолосий» Хлодіон отримав завдяки одному із записів Григорія Турського, який написав «Історію франків» у VI столітті:
Багато ж передають, що ті ж самі франки прийшли з Паннонії і перш за все заселили береги Рейну. Потім звідси вони перейшли Рейн, пройшли Торінгію і там по округах і областях обрали собі довговолосих королів зі своїх перших, так би мовити, знатніших родів
Зауваження Григорія Турського про довжину волосся перших королів не випадкове. Справа в тому, що відпускати довге волосся дозволялося тільки спадкоємцям королівського дому, це була відмітна ознака верховного бога германців Одіна. Таким чином, королі з роду Меровінгів приписували собі божественне походження, а франки вважали своїх королів нащадками богів. Франкські воїни носили короткі стрижки, а всі королі аж до зникнення роду Меровінгів мали довге волосся, яке вони не стригли з самого народження, і саме тому часто Меровінгів іменують «довговолосими королями».
Ім'я Хлодіона має у своїй основі давньогерманське слово hlod, що означає «прославлений», «видатний», «іменитий».
Біографія[ред. | ред. код]
Відомості про Хлодіона дуже мізерні й сумнівної достовірності. Григорій Турський, згадуючи короля Теодомера, потім переходить до розповіді про Хлодіона, ніби кажучи, що Хлодіон пішов по слідах Теодомера. Фредегар у своїй «Хроніці» пішов далі: він оголосив Теодомера батьком Хлодіона. Невідомий автор «Книги історії франків» (VIII століття) називає попередником і батьком Хлодіона якогось Фарамонда, який нібито стояв на чолі династії Меровінгів. Він оголошує його сином Маркоміра і внуком Пріама. Але ці дані відносяться до області генеалогічних помилок.
Початок царювання Хлодіона відноситься до 427/428 року. З розповіді Григорія Турського відомо, що резиденцією його була фортеця Діспарг (не локалізований), в області тюрингів. Хоча абсолютно незрозуміло, де знаходилася ця область лівобережних рейнських тюрингів, але за зауваженням Григорія, в південній частині цієї області, до самої Луари жили римляни, і можна припустити, що мова йде про західні частини римської провінції Бельгіка (пізніший Брабант). Можливо, згадувана область тюрингів (Thoringia) є спотвореною назвою області тонгрів (Tungri, Tongria) — стародавній області ебуронів, племені на півночі Галлії (Gallia Belgica). Тут, мабуть, відбулося змішання назви тонгрів (Tungri) з німецькою назвою тюрингів (Thuringi).
У той же час Григорій зазначає, що на південь від Луари панували вестготи, а бургунди селилися на Роні поблизу Ліона.
У 428 році Хлодіон дізнався, що міста Белгіки беззахисні, оскільки Флавій Аецій забрав більшість солдатів, які охороняли ці території, на війну з вестготами. Хлодіон з великою армією переправився через Рейн, пройшов через Вугільний ліс (римська назва для частини Арденського лісу від Самбри) на північний захід до Шельди і оволодів містом Турне, а звідти просунувся до Камбре. Там він зупинився на деякий час і дав наказ убити мечем всіх римлян, які жили в місті. Утримавши за собою місто, він пішов далі, і завоював всю країну (всю територію сучасної Бельгії) до річки Сомми. Тут він зіткнувся з серйозним опором останнього осередку римської державності в Галлії з центром в Парижі (Лютеція).
Про Хлодіона (або Хлогіона, Хлоіона) як про історичну особистість згадує і латинський поет Сідоній Аполлінарій у панегірику майбутньому імператору Майоріану. На той час Майоріан був римським полководцем у Галлії, сподвижником Аеція. Звертаючись до Майоріану, Сидон вигукував: «Поки ти воював, франк Хлогіон захопив незахищені землі атребатів (на півночі Галлії)»
Успіхи франків привернули увагу Аеція, і він спільно з Майоріаном рушив проти них. За розповіддю Аполлінарія Сидонія, римляни застали зненацька франків в місті, що називалось Оленою (який вважають нинішнім Лансом). У хвилину атаки франки бенкетували і танцювали, з нагоди весілля одного зі своїх ватажків. Розбитий Хлодіон був змушений у безладді поміняти напрям на Рейн, або навіть за Рейн (431). Небезпека з боку гунів незабаром змусила Аеція примиритися з Хлодіоном. Вступивши в союзні відносини з галло-римлянами, салічні франки стали, так званими, римськими федератами. Їхнею столицею стало місто Турне.
За твердженням «Книги історії франків» Хлодіон правив 20 років. Григорій Турський вважав Хлодіона предком Меровея, а Фредегар прямо називає його батьком останнього.
Література[ред. | ред. код]
- Григорій Турський. Історія франків = Historia Francorum. — Москва : Наука, 1987. — 464 с.
- Книга: Книга історії франків
- Lot F. La Gaule. Les fondements ethniques, sociaux et politiques de la nation française. — Paris : Librairie Arthème Fayard, 1947. — С. 592.
- Lot F. Naissance de la France. — Paris : Librairie Arthème Fayard, 1948. — С. 864.
| Династія Меровінгів | ||
| Попередник: Теодомер | король салічних франків біля. 427/428 — 447/448 | Наступник: Меровей |
Посилання[ред. | ред. код]
Історичні карти[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 47–49. — ISBN 978-2-9501509-3-6
|
| |||||||||||||||||||||||
