Херсонеська єпархія

Херсонеська єпархія — давня православна єпархія Константинопольського Патріархату в Криму з центром у місті Херсонес. Виникла не пізніше середини IV століття. Скасована у другій половині XV століття.

Херсонська єпархія, поряд з єпархією Боспору — найбільш древня єпархія Криму. Перше достовірне документальне підтвердження її існування відноситься до часу Другого Вселенського собору (381 рік), орос якого підписав єпископ Херсонесу Еферій. Згідно з документом, Херсонська єпархія разом з Томами і Анхиалой, числиться в провінції Мала Скіфія.

Сім херсонських мучеників[ред. | ред. код]

Передання церкви називає більш ранні строки утворення єпархії. Згідно «Житія єпископів Херсонеських», єпископ Василей був посланий Єрусалимським єпископом Ермоном^[1] у 16 рік правління імператора Діоклетіана, тобто називається самий кінець III століття — 299-300 рік. Однак ця дата поставлена під сумнів^[2]. Ймовірно це було зроблено з метою «удавнення» херсонеської кафедри, і пов'язати загибель першого єпископа з часом діаклетіанових гонінь^[3].

Херсонеська митрополія[ред. | ред. код]

В кінці XIII століття Херсонеська кафедра була піднесена до митрополії. Її архієрей по імені Феодор бере участь у соборі під головуванням патріарха Іоанна Вікка в 1280 році вже з титулом митрополита^[4]. У списку митрополитів він стоїть перед Сугдейським, що дозволяє відсунути термін появи Херсонеської митрополії до 1275 року (під цим роком згадується митрополит Сугдеї Феодор^[5]. Проте титул цей не відповідав реальному стану справ. Не маючи у своєму підпорядкуванні жодного єпископа, херсонський владика мав резиденцію в місті, колишня слава якого минула в минулі століття. Занепад міста мав наслідком і занепад єпархії.

Храми Херсонеса[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Митрополит Макарій (Булгаков). Історія Російської Церкви. т. I. гол. II. Херсонська Єпархія.
• Виноградов А. Ю. «Минула вже зима язичницького божевілля...» Церква і церкви Херсона у IV столітті за даними літературних джерел та епіграфіки. — М.: Університет Дмитра Пожарського, 2010.
• Н. М. Богданова. Церква Херсона у X—XV століттях.//Візантія. Середземномор'ї. Слов'янський світ. М.: Видавництво МДУ. 1991 р. с. 19-49.
• А. Л. Бертьє-Делагард. Дослідження деяких здивованих питань середньовіччя в Тавриді. // ИТУАК № 57 1920 р. с. 1-135.
• А. Р. Герцен, Ю. М. Могаричов. До питання про церковної історії Таврики в VIII столітті. // Антична старовину і середні віки. 1999. Вип. 30. с. 95-115.
• Ю. М. Могаричов, А. Ст. Сазонов, Т. Е. Саргсян, С. Б. Сорочан, А. К. Шапошников. Житія єпископів Херсонських в контексті історії Херснонеса Таврійського. // Нартекс. Bysantina Ukrainenis. — Харків: Антиква, 2012 р. т. 1.
• Р. В. Байєр. Митрополії Херсона, Сугдеї, Готії і Зихии за даними просопографического лексикону часу Палеологів. // Антична старовину і середні віки. — Сімферополь: Таврія, 1995. — Вип. 27: Візантія і середньовічний Крим. — с. 65-76.
• Н. Н. Болгов. Культурний континуитет в Північному Причорномор'ї IV—VI вв. — Нижній Новгород: Видавництво Нижче міського державного університету ім. Н. В. Лобачевського, 2001