Хвоя Олег Михайлович

Ф
Олег Хвоя
Особисті дані
Повне ім'я Олег Михайлович
Хвоя
Народження 31 липня 1971(1971-07-31) (52 роки)
  Боярка, Київська область, УРСР
Зріст 179 см
Вага 72 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
СРСР «Зміна» (Київ)
СРСР РСШІ (Київ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1990—1991 СРСР СКА (Одеса) 64 (0)
1992 Україна «Нива» (Т) 0 (0)
1992—1994 Україна «Нива» (В) 63 (2)
1994—1995 Україна «Схід» (С) 19 (1)
1995 Україна СК «Одеса» 10 (0)
1995—1996 Україна «Нафтохімік» (К) 15 (0)
1996 Україна ЦСКА (Київ) 0 (0)
1996 → Україна ЦСКА-2 (Київ) 6 (0)
1997 Україна «Поліграфтехніка» 22 (0)
1998 Україна «Поділля» (Хм) 11 (0)
1999 Україна «Металург» (Н) 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Олег Михайлович Хвоя (нар. 11 серпня 1971, Боярка, Київська область, УРСР) — радянський та український футболіст, захисник. Згодом — тренер.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Вихованець футбольних київських шкіл «Зміна» і Республіканської середньої школи-інтернату, там його тренерами були — Олександр Лисенко та Віталій Хмельницький. Грав у дублі київського «Динамо».

У 1990 році приєднався до одеського СКА, який виступав у другій лізі СРСР. Хвоя відіграв там два роки і був гравцем основного складу. На початку 1992 року перейшов у стан тернопільської «Ниви», в складі якої провів лише один матч у Кубку України, після чого став гравцем «Ниви» з Вінниці. Перший розіграш чемпіонату України завершився для «Ниви» вильотом у Першу лігу. У другому за силою українському дивізіоні «Нива» стала переможцем турніру і повернулася до вищої ліги.

Влітку 1994 року перейшов у «Схід» зі Славутича з Третьої ліги України. Через рік опинився в першоліговому СК «Одеса». У жовтні 1995 року став гравцем кременчуцького «Нафтохіміка». Серпень 1996 року провів у київському ЦСКА-2 у Першій лізі, після чого грав за «Електрон» (Ромни) в аматорському чемпіонаті. На початку 1997 року приєднався до олександрійської «Поліграфтехніки». Дебютував за олександрійську команду 14 березня 1997 року в нічийному (0:0) домашньому поєдинку 24-го туру Першої ліги проти донецького «Металурга». Олег вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[1]. У футболці «Поліграфтехніки» провів 22 поєдинки. Другу половину сезону 1997/98 років провів у хмельницькому «Поділлі» і разом з командою став переможцем другої ліги України. Потім грав за аматорський клуб «Славутич». Влітку 1999 року зіграв в одній грі Першої ліги в складі нікопольського «Металурга», а в 2000 році завершив кар'єру гравця в складі аматорської команди «Дніпро» з Києва.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

У 1997 році закінчив Київський державний Інститут фізкультури. У 2000 році перейшов на роботу дитячим тренером в школу київського «Динамо». Спільно з Олександром Лисенком, у якого займався й сам, тренував дітей 1989 року народження. У 2005 році команда під його керівництвом брала участь в турнірі присвяченому 62-ій річниці звільнення Харкова від німецько-фашистських загарбників і 14-ї річниці незалежності України в Харкові[2]. Серед його вихованців були Артем Кравець, Андрій Ярмоленко, Роман Зозуля, Артем Кичак, Євген Новак і Олексій Шлякотін[3][4]. Разом з Євгеном Ястребинським працював з футболістами 1995 року народження[5]. У серпні 2007 року привів своїх підопічних до другого місця на турнірі на призи Віктора Развеєва в Самарі[6]. Під його керівництвом «динамівці» брали участь в турнірі у Франції[7]. Там серед його вихованців можна виділити Дмитра Хльобаса[8].

Потім Хвоя разом з Віктором Кащеєм тренував дітей 2001 року народження. Як тренер брав участь у турнірах в Ризі, Хеннефі та Мінську[9][10].

Пізніше очолив групу підготовку гравців 1999 року народження[11], з якою домігся перемоги на Кубку Баннікова[12]. Серед вихованців був Євген Верхоланцев. Хвоя також привів до перемоги групу 2004 року народження до перемоги в першому розіграші турніру пам'яті Євгена Рудакова[13].

У 2014 році перейшов на роботу в інший столичний клуб «Арсенал-Київ», де розпочав займатися дітьми 2004 року народження[14].

Досягнення[ред. | ред. код]

«Нива» (Вінниця)
«Поділля»

Статистика[ред. | ред. код]

Сезон Клуб Ліга Чемпіонат Кубок
Матчі Голи Матчі Голи
1990 СРСР СКА (Одеса) Друга ліга СРСР 29 0
1991 35 0
1992 Україна «Нива» (Тернопіль) Вища ліга України 0 0 1 0
1992 Україна «Нива» (Вінниця) 16 1
1992/93 Перша ліга України 35 1 4 0
1993/94 Вища ліга України 12 0 3 0
1994/95 Україна «Схід» (Славутич) Третя ліга України 19 1
1995/96 Україна СК «Одеса» Перша ліга України 10 0
Україна «Нафтохімік» (Кременчук) 15 0 1 0
1996/97 Україна ЦСКА-2 (Київ) 6 0
Україна «Поліграфтехніка» 10 0
1997/98 12 0
1997/98 Україна «Поділля» (Хмельницький) Друга ліга України 11 0
1999/00 Україна «Металург» (Нікополь) Перша ліга України 1 0

Джерело:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ «Поліграфтехніка» (Олександрія) — «Металург» (Донецьк). Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 3 вересня 2017.
  2. ↑ Олег Столбцов (26.08.2005). Головний приз поїхав до Москви (рос.). Вечірній Харків. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 6 червня 2017.
  3. ↑ Профіль (рос.). Офіційний сайт ФК «Арсенал-Київ». Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 6 червня 2017.
  4. ↑ Андрій Облещук (24.04.2014). Шлякотін: В «Короні», м'яко кажучи, в фаворитах не ходжу (рос.). UA-Футбол. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 6 червня 2017.
  5. ↑ Максим Максимов (29.08.2006). Анатолій Крощенко: «Голландська система нам не указ!» (рос.). Динамоманія. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 6 червня 2017.
  6. ↑ Із Самари повернулись із сріблом (ua) . Офіційний сайт ФК «Динамо» (Київ). 07.08.2007. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 6 червня 2017.
  7. ↑ «Динамо» (U-12) зіграло в Франції (рос.). Динамоманія. 21.05.2010. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 6 червня 2017.
  8. ↑ Дмитро Хльобас: з авансом в кишені (рос.). Sport.ua. 16.12.2012. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 6 червня 2017.
  9. ↑ Результати команд динамівської Академії у 2013 році (ua) . Офіційний сайт ФК «Динамо» (Київ). Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 6 червня 2017.
  10. ↑ «Динамо» (U-11): з Мінська - зі «сріблом» (рос.). Динамоманія. 11.01.2012. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 6 червня 2017.
  11. ↑ Олександр ІЩЕНКО: «Зробимо висновки виходячи з виступів у фіналі ДЮФЛУ» (рос.). «Динамо» Київ від Шурика. 15.07.2013. Процитовано 6 червня 2017.[недоступне посилання з травня 2019]
  12. ↑ Юні динамівці - переможці Кубка Баннікова (ВІДЕО) (рос.). «Динамо» Київ від Шурика. 04.06.2011. Процитовано 6 червня 2017.[недоступне посилання з травня 2019]
  13. ↑ Юні динамівці виграли перший турнір пам'яті Євгена Рудакова (рос.). «Динамо» Київ від Шурика. 23.12.2013. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 6 червня 2017.
  14. ↑ Відкрито набір у ДЮСШ «Арсенал-Київ» (рос.). Офіційний сайт ФК «Арсенал-Київ». Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 6 червня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хвоя_Олег_Михайлович&oldid=39538074