Ф-1

Ф-1
Ручна граната Ф-1
Тип	ручна граната
Походження	Радянський Союз
Історія використання
На озброєнні	з 1939 по сьогодні
Характеристики
Вага	0,6 кг
Довжина	117 мм
Діаметр	55 мм
Наповнення	тротил
Вага наповнення	0,06 кг
Механізм детонації	Запал УЗРГ, УЗРГМ час горіння сповільнювача запалу 3,2—4,2 секунди.
Ф-1 у Вікісховищі

Ручна осколкова граната Ф-1 (індекс ГРАУ — 57-Г-721) — ручна граната дистанційної дії, призначена для ураження живої сили противника в оборонному бою. Кидати гранату можна з різних положень і лише з-за укриття, з бронетранспортера або танку. Оскільки Ф-1 є гранатою оборонної дії, то радіус ураження осколками значно перевищує радіус можливого кидка гранати.

Історія створення[ред. | ред. код]

Ф-1 була розроблена на основі французької осколкової гранати F-1 моделі 1915 р. (не плутати з сучасною F1 у пластиковому корпусі та напівготовими осколками) та англійської гранати системи Лемона, що постачались у Росію в роки Першої світової війни, звідки й назва Ф-1 та прізвисько «лимонка», що не має стосунку до фрукта. З причин розробки нової гранати для радянських військ можна вказати численні недоліки попередниці РГД-33, тож 1939 р. було прийняте рішення про розробку нової оборонної гранати та доручене Ф. І. Храмееву з яким він впорався протягом двох місяців. На озброєння РККА граната прийнята з дистанційним запалом «Ковешникова» з займанням капсуля дистанційної дії (ударним механізмом). У 1941 р. замість запалу «Ковешникова» був прийнятий простіший у виробництві та використанні УЗРГ системи Е. М. Вицені. У військах граната крім «лимонки» отримала також прізвиська «фенюша».

Знята з озброєння в СРСР в 1988, але використовується всіма арміями пострадянського простору. У російській федерації станом на 2013 на утилізацію було виставлено 365681 гранат Ф-1^[1].

Характеристики та конструкція[ред. | ред. код]

Граната Ф-1 має наступні характеристики:

• Дистанція вкидання — 35-45 м.
• Максимальна дистанція ураження осколками — 200 м.
• Найімовірніша дистанція ураження осколками — 30-35 м.
• Час затримки вибуху — 3,2-4,2 с.
• Кількість осколків — до 300 шт.

Ф-1 складається з корпусу, вибухового заряду та запалу. У корпусі гранати розміщується вибуховий заряд та запал, також корпус слугує матеріалом для утворення осколків при розриві корпусу вибухом. Корпус гранати виробляється з чавуну, з поздовжніми й поперечними борознами, якими граната зазвичай розривається на осколки. У верхній частині корпусу є нарізний отвір для вгвинчування запалу. При зберіганні або транспортуванні гранат в цей отвір вгвинчена пластмасова пробка. Вибуховий заряд заповнює корпус, та слугує для розриву гранати на осколки. Запал гранати УЗРГМ (УЗРГМ-2) призначається для підриву вибухового заряду.

Модифікації та маркування[ред. | ред. код]

Бойові гранати пофарбовано у зелений колір від хакі до темно-зеленого. Навчально-імітаційні гранати пофарбовані в чорний колір з двома білими (вертикальна та горизонтальна) смугами. Крім того, навчальні гранати мають отвір у нижній частині корпусу. Бойовий запал не має кольору. У навчально-імітаційного запалу кільце чеки та нижня частина притискного важеля мають червоний колір.

Маркувальні клейма на корпусах гранат Ф-1[ред. | ред. код]

Копії[ред. | ред. код]

Копіями Ф-1 можна вважати китайську гранату «Тип 1», польську F-1, тайванську оборонну гранату та чилійську Mk2.

Див. також[ред. | ред. код]

• F1 (австралійська граната)
• F-1 (граната)
• РГД-5
• Mk I (граната)
• Mk 2 (граната)
• M67 (граната)
• M-24 (M-61)
• РГН
• РГО
• DM51

• УДЗ (запал)
• УЗРГ (запал)

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• В. Н. Шунков. Оружие пехоты 1939—1945. Харвест. Минск. 1999 г. (С.?)

Посилання[ред. | ред. код]

• Ф-1 (2022)
• (рос.)Ю. Веремеев. Гранатная арифметика
• Тактика использования гранаты Ф-1^{[недоступне посилання з червень 2022]}
• (рос.)Ручная осколочная граната Ф-1 с запалом Ковешникова^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• (рос.)ЛКИ. Ручные гранаты (С.?)^{[недоступне посилання з квітень 2022]}

п о р Піхотна зброя Сил оборони України Пістолети ПМ ПБ ПСМ АПС Форт-12[1] Форт-14ТП Форт-17 vz. 82[2] Автомати та гвинтівки АКМ / АКМС АК-74 / АКС-74 АКС-74У Форт-221 Форт-224 Форт-228[1] Вулкан-М М70[2] vz. 58[2] C7/C8/SFW[2] FNC[2] SCAR-L[2] F2000[2] F88 Austeyr[2] Grot[2] BREN 2[2] G3[2] M4[2] M14[2] M16[2] Пістолети-кулемети MP-5[1] vz. 61[2] Кулемети РПК РПК-74 Кулемет Максима ПК / ПКС ПКМ / ПКМС КМ-7,62 ДШКМ КТ-12,7 LASKA-K2 MG42/59[2] UK vz. 59[2] LSW[2] M240[2] M2[2] Zastava M53[2] Снайперські гвинтівки Снайперська гвинтівка Мосіна АВ ВМ МП-УОС[1] СВД Форт-301 VPR-308/338 UR-10 SRS-A1 Barret M82A3/M107A1 Barrett MRAD Desert Tech HTI[1] T-Rex Alligator Falcon[2] WKW Wilk[2] PGW LRT-3 SWS Протипіхотні гранатомети ГП-25 АГС-17 УАГ-40 M32 MGL[2] Mk 19[2] RGP-40[2] M320[2] Протитанкові гранатомети та реактивні гранати РПГ-7 PSRL-1[en] РПГ-18 РПГ-22 РПГ-26 СПГ-9 ATGL-H[2] DRTG-73[1] RPG-75 РПГ-76[2] SMAW-D[2] M72 LAW[2] Panzerfaust 3[2] Matador[2] C90-CR (M3)[2] Carl Gustaf[2] AT4[2] Вогнемети РПВ-А РПВ-16 ПТРК Фагот Метис Корсар Скіф Стугна-П Корнет[3] FGM-148 Javelin NLAW[2] MILAN[2] ПЗРК Ігла-1 Ігла Стріла-2 Стріла-3 Piorun[2] FIM-92 Stinger[2] Starstreak[2] Martlet[2] Гладкоствольна зброя Форт-500[1] Ручні гранати РГ-42 РГД-5 Ф-1 РГН РГО РКГ-3 РГТ-27С Набої 5,45 × 39 мм 5,56 x 45 мм 7,62 × 39 мм 7,62 × 51 мм 7,62 × 54 мм 9 × 18 мм 9 х 19 мм 12,7 × 99 мм 12,7 × 108 мм Церемоніальна зброя Кавалерійська шашка зразка 1927 року Шабля Почесної варти Збройних сил України  — зброя української розробки та/або виробництва ↑ а б в г д е ж тільки в НГУ. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф заявлене постачання у рамках термінової військової допомоги у зв'язку з російським вторгненням в Україну 2022 року, можливо інформація корегуватиметься. ↑ трофей захоплений у ЗС РФ, можливо інформація щодо використання в ЗСУ корегуватиметься.