Філоненко-Бородіч Михайло Митрофанович
| Філоненко-Бородіч Михайло Митрофанович | |
|---|---|
| Народився | 23 травня (4 червня) 1885  Глухів, Чернігівська губернія, Російська імперія[1] |
| Помер | 30 травня 1962[1] (76 років) Москва, СРСР[1] |
| Поховання | Введенське кладовище |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | mechanician |
| Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка |
| Галузь | механіка |
| Заклад | Механіко-математичний факультет МДУd |
| Науковий керівник | Букреєв Борис Якович |
| Вчителі | Букреєв Борис Якович |
| Відомі учні | Нетребко Василь Прокопович |
| Аспіранти, докторанти | Ішлінський Олександр Юлійович |
| Нагороди |      |
Михайло Митрофанович Філоненко-Бородіч [23.5 (4.6). 1885, Глухів, нині Сумської обл., — 30.5.1962, Москва] - учений в галузі механіки, генерал-майор інженерно-технічної служби, Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1940).
У 1909 закінчив Київський університет, в 1914 — Московський інститут інженерів шляхів сполучення.
З 1919 професор Московського політехнічного інституту і Московського інституту інженерів же.-д.(железнодорожний) транспорту. З 1930 професор МГУ (Московський державний університет імені М. В. Ломоносова), з 1932 Військово-інженерної академії.
Основні праці по теорії пружності, будівельній механіці і опору матеріалів, а також по прикладних питаннях математичної статистики.
Автор підручників для вузів по опору матеріалів і теорії пружності. Нагороджений орденом Леніна, 3 ін. орденами, а також медалями.
Похован на Введенському кладовищі Москви.
- ↑ а б в Филоненко-Бородич Михаил Митрофанович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.