Фрауенкірхе (Мюнхен)
| Фрауенкірхе | |
|---|---|
 Мюнхенська Фрауенкірхе | |
| 48°08′19″ пн. ш. 11°34′26″ сх. д. / 48.13861° пн. ш. 11.57389° сх. д.Координати: 48°08′19″ пн. ш. 11°34′26″ сх. д. / 48.13861° пн. ш. 11.57389° сх. д. | |
| Тип споруди | католицький соборd і парафіяльна церква[1] |
| Розташування |  Німеччина, Мюнхен |
| Архітектор | Jörg von Halsbachd |
| Початок будівництва | 1468 |
| Кінець будівництва | 1525 |
| Висота | 99 м |
| Будівельна система | цегла |
| Стиль | готика |
| Належність | католицтво |
| Єпархія | Архієпархія Мюнхена та Фрайзінга |
| Стан | Пам'ятка архітектури Баваріїd[2] |
| Адреса | Мюнхен |
| Оригінальна назва | нім. Frauenkirche |
| Епонім | Our Ladyd |
| Присвячення | Діва Марія |
| Покровитель | Діва Марія |
| Вебсайт | muenchner-dom.de |
  Фрауенкірхе (Мюнхен) (Німеччина) | |
 | |
 Фрауенкірхе у Вікісховищі | |
Фрауенкірхе (нім. Frauenkirche), офіційна назва Собор святої Богородиці (нім. Der Dom zu Unserer Lieben Frau) — культова споруда, найвищий собор у Мюнхені, що став символом міста. Діючий храм Римсько-католицької церкви в Німеччині.
Історія[ред. | ред. код]
На місці храму існувала давніша церква XII століття. Будівництво собору в стилі готики було розпочато в 1468 році за розпорядженням Сігізмунда і закінчено в 1525 році. План церкви був розроблений під впливом Єрусалимського Куполу Скелі та візантійських церков. Сучасники гадали, що церква відтворює Храм Соломона. Безперечний вплив на зодчих Фрауенкірхе мали гравюри Байденбаха з його книги «Peregrinatio in Terram Sanctam», що була дуже відомою з 1486 року, а також знамениті «Нюрнберзькі (або Світові) хроніки» німецького гуманіста Гартмана Шеделя. опубліковані в 1493 році.
У соборі могли розміститися до 20 000 парафіян, тоді як на момент закінчення будівництва населення Мюнхена становило всього 13 000 осіб. У наш час собор вміщує близько 4 000 осіб, що сидять, зменшення місць пов'язане з встановленими там в останні роки крамницями для парафіян.
Однак усередині собор не справляє враження величезної споруди, оскільки 22 колони, що підтримують дах, створюють ілюзію значно меншого простору.
Під час Другої світової війни, у 1944 році, соборові було завдано великої шкоди: частина склепіння обвалилася, були зруйновані й розграбовані елементи інтер'єру. Відбудова тривала в багатьох етапах аж до 1994 року.
Висота собору становить 99 метрів. За рішенням референдуму, що відбувся у 2004 році, у Мюнхені тимчасово заборонено будувати будівлі вище собору Фрауенкірхе, тобто вище 100 метрів.
Собор розташований неподалік від головної площі міста — Марієнплац.
Поховання в крипті[ред. | ред. код]
У крипті церкви поховано багато представників династії Віттельсбахів:
- Людовик IV — імператор Священної Римської імперії
- Людвіг V — герцог Баварії
- Стефан II — герцог Баварії
- Іоганн II — герцог Баварії
- Ернест (герцог Баварії|)
- Вільгельм III — герцог Баварії|
- Йоганн IV (герцог Баварії|)
- Альберт IV (герцог Баварії|)
- Вільгельм IV (герцог Баварії|)
- Альберт V (герцог Баварії|)
- Король Людвиг III
Світлини[ред. | ред. код]
-
Колона Богоматері на площі Марієнплац -
«Слід диявола» -
Одна з веж церкви -
Могила імператора Людвига IV -
Орган
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Corpus of Baroque Ceiling Painting in Germany
- ↑ http://geodaten.bayern.de/denkmal_static_data/externe_denkmalliste/pdf/denkmalliste_merge_162000.pdf
Література[ред. | ред. код]
- Peter Pfister (Hrsg.): Die Frauenkirche in München (Schnell, Großer Kunstführer Bd. 235), Schnell & Steiner, Regensburg 2008; ISBN 978-3-7954-2031-4.
- Peter Pfister: Metropolitankirche Zu Unserer Lieben Frau in München (Schnell, Kunstführer Nr. 500), 10., neu bearbeitete Aufl., Schnell & Steiner, Regensburg 2008; ISBN 978-3-7954-4298-9 (dt.); ISBN 978-3-7954-4299-6 (franz.); ISBN 978-3-7954-4300-9 (engl.); ISBN 978-3-7954-4301-6 (ital.); ISBN 978-3-7954-4302-3 (japan.); ISBN 978-3-7954-4303-0 (span.); ISBN 978-3-7954-6712-8 (russ.).
- Christl Karnehm: Die Münchner Frauenkirche: Erstausstattung und barocke Umgestaltung. Verlag Herbert Utz; ISBN 3-8316-6113-8 (Online, PDF-файл)
- Hans Ramisch, Peter B. Steiner: Die Münchner Frauenkirche. Wewel Verlag; 1994; ISBN 3-7904-0626-0
План старої та нової Фрауенкірхе - Hrsg. von der Messerschmitt Stiftung: Die Epitaphien an der Frauenkirche in München; München 1986
- Klaus Gallas: München. Von der welfischen Gründung Heinrichs des Löwen bis zur Gegenwart: Kunst, Kultur, Geschichte.; Köln; DuMont 1979; ISBN 3-7701-1094-3 (DuMont-Dokumente: DuMont-Kunst-Reiseführer)
- Dehio-Handbuch der Deutschen Kunstdenkmäler; Bayern IV: München und Oberbayern, Darmstadt 1990
Посилання[ред. | ред. код]
|
