Франческо Цуккареллі

Франческо Цуккареллі
Francesco Zuccarelli
Річард Вілсон (художник), «Портрет Франческо Цуккареллі»
При народженні Francesco Zuccarelli
Народження 15 серпня 1702(1702-08-15)
Пітільяно, Провінція Гроссето, Тоскана, Італія[1]
Смерть 30 грудня 1789(1789-12-30) (87 років)
  Флоренція, Італія
Національність італієць
Країна Венеційська республіка
Жанр пейзаж[1]
Навчання у Паоло Анезі, Джованні Марія Моранді та у П'єтро Неллі
Діяльність художник, художник-гравер, рисувальник
Напрямок бароко, рококо
Роки творчості 1720 - 1788
Покровитель меценат і британський консул Джозеф Сміт
Вплив на митців рококо з Венеції
Вчитель Giovanni Maria Morandid
Член Королівська академія мистецтв[1] і Академія витончених мистецтвd
Твори міфологічні і релігійні картини, портрети, пейзажі
Роботи в колекції Штедель, Міннеаполіський інститут мистецтваd, Музей Прадо, Художній інститут Чикаго, Музей Ґетті, Тейт, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Музей мистецтва Метрополітен[2], Музей Грунінгеd, Художній музей, Ермітаж, Картинна галерея Далвічd, Національна галерея, Музей історії мистецтв, Мауріцгейс, Музей Нової Зеландії Te Papa Tongarewad, Музей Фіцвільяма, Музей образотворчих мистецтв, Rhode Island School of Design Museumd, El Paso Museum of Artd, Музей мистецтв Толедо, Далласький музей мистецтв, Рінглінг музей, Смітсонівський музей американського мистецтва[3], Хантеріанський музей та картинна галереяd, Музей фюрера, Берлінська картинна галерея, Художня галерея і музей Келвінгроув, musée Comtadin-Duplessisd, Museumslandschaft Hessen Kasseld, Ашмолеан музей, Манчестерська художня галереяd, Brighton Museum & Art Galleryd, Abbot Hall Art Galleryd, Галерея Академії (Венеція), Maidstone Museum and Bentlif Art Galleryd, Print Collectiond[4] і Музей Бойманса - ван Бенінгена[5]
CMNS: Франческо Цуккареллі у Вікісховищі

Франческо Цуккареллі (італ. Francesco Zuccarelli; 15 серпня, 1702, Пітільяно, Тоскана — 30 грудня, 1788, Флоренція) — італійський художник-пейзажист і театральний декоратор доби пізнього бароко.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у південній Тоскані, у містечку Пітільяно. Художню освіту опановував у місті Флоренція в майстерні Паоло Анезі (1697–1773). Згодом перебрався у Рим, де стажувався у майстерні художника і графіка Джованні Марія Моранді (1622–1717) разом з учнем останнього П'єтро Неллі (1672–1740). Неллі прищепив учню цікавість до малювання.

Повернення на батьківщину і перший меценат[ред. | ред. код]

У період 1724–1727 рр. повернувся до Пітільяно, де створив декілька вівтарних образів для місцевих церков. Сам планував присвятити власну творчість створенню героїчних пейзажів на кшталт Клода Лоррена, твори котрого бачив і вивчав у Римі.

Наприкінці 1720-х рр. зосередився на створенні гравюр. В цей період отримав першого мецената, котрим став прихильник флорентійського мистецтва Франсіско Нікколо Габбурі (1676–1742). Наслідками періоду було створення двох серій гравюр із зображеннями фресок Андреа дель Сарто (1486–1531)та Джованні ді Сан Джованні (1592–1636). Загальна кількість створених тоді гравюр — сорок три.

Венеційські періоди і новий меценат[ред. | ред. код]

За походженням художник тосканець. Але тривалий час працював у Венеції і рахують його як венеційського художника, попри навчання у Флоренції і в Римі та працю у Болоньї й у Лондоні.

Венеція залишила помітний вплив як на художню манеру митця, так і на його біографію. У Венеції він зустрів британського консула Джозефа Сміта, котрий став опікуном і меценатом художника на довгі роки. Він створював релігійні та міфологічні композиції, але звернувся до створення пейзажів ідилічного характеру. Це позбавило майстра від конкуренції, позаяк у місті помер художник Марко Річчі, що створював пейзажі, і Цуккареллі посів спорожніле місце. У творчому доробку майстра є також декілька картин, зроблених під впливом майстрів Голландії 17 ст.

Серед прихильників художника у Венеції — маршал Шуленбург та Франческо Альгаротті. Обидва сприяли придбанню картин художника до збірок курфюрста Саксонії Августа ІІІ Сильного, котрий якраз активно формував власну картинну галерею у місті Дрезден.

Праця в Британії[ред. | ред. код]

«Автопортрет», малюнок 1738 р.

Ділові зв'язки із британським консулом Джозефом Смітом сприяли знайомству британських аристократів з творчістю Франческо Цуккареллі. Можливо, саме Джозеф Сміт був першим власником серії картин «Історія Якова», котра після розпродажу потрапила до збірок у Віндзорський замок. Його також запросили у Лондон, де він працював п'ять років як сценограф у Лондонському оперному театрі. Але знов повернувся до Венеції.

Новий етап настав у 1752 році, коли художник знов прибув у Лондон. Цього разу він затримався у Британії на двадцять років. Серед творів цього періоду краєвиди річки Темзи та ескізи до гобеленів з пейзажами, котрі використовував ткач-килимар Пол Сондерс.

1768 року художник був серед членів-засновників Королівської академії мистецтв та одним із її членів. Ще раніше, 1763 року, його обрали членом Венеційської художньої академії. Художник мав авторитет серед прихильників мистецтв і аристократів. Частку його картин придбав британський король Георг ІІІ.

Останні роки і смерть[ред. | ред. код]

Франческо Цуккареллі покинув Лондон у 1771 році і прибув у Венецію. Згодом його обрали президентом Венеційської художньої академії. Твори цього періоду мали вплив картин Марко Річчі. Художник перебував у Флоренції, де і помер у грудні 1788 року.

Вигадливий підпис[ред. | ред. код]

Прізвище художника перекладають як «малий гарбуз». Воно споріднене і з словом «Цукіні». Тому художник підписував власні твори не літерами, а зображенням малого гарбуза, іноді за поясом у жінок на його картинах.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

Малюнки Франческо Цуккареллі[ред. | ред. код]

«Пейзаж з ручаєм та пастухами», музей Гетті, Каліфорнія
  • «Марія Магдалина в пустелі», Британський музей
    «Марія Магдалина в пустелі», Британський музей
  • «Пейзаж з подорожніми»
    «Пейзаж з подорожніми»
  • «Пейзаж з мостом і подорожніми»
    «Пейзаж з мостом і подорожніми»
  • «Пейзаж зі старим мостом»
    «Пейзаж зі старим мостом»

Вибраний живопис Франческо Цуккареллі[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Zuccarelli, Francesco // The Oxford Dictionary of Art and Artists — 4 — Oxford University Press, 2009. — ISBN 978-0-19-953294-0
  2. ↑ https://www.metmuseum.org/art/collection/search/437968
  3. ↑ https://americanart.si.edu/collections/search/artist/?id=6567
  4. ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/110390
  5. ↑ колекція Бойманса онлайн — 2010.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Gilda Rosa Zuccarelli, G. G. Görlich, Mailand 1952
  • Federica Spadotto: Francesco Zuccarelli. Alfieri, Mailand 2007, ISBN 978-88-902804-1-2

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Франческо Цуккареллі

Див. також[ред. | ред. код]


Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Франческо_Цуккареллі&oldid=40787670