Французька література

Францу́зька літерату́ра — література Франції та франкомовна література Бельгії. ^[1] Натомість франкомовна література Швейцарії належить до багатомовної швейцарської літератури, так само, як франкомовна література Канади є складовою канадської літератури.

Загалом літературу, написану фрацузькою мовою: Канади, Бельгії, Швейцарії, франкомовні країни Африки, Французька Полінезія, франкомовні країни і території Карибського басейну тощо називають франкомовною. Часом до французької літератури зараховують також художню літературу іншими мовами Франції, наприклад, окситанською чи бретонською.

Французька література одна з найдавніших європейських літератур. Це найстаріша література романською мовою. Французька література має багату історію, що починається зі становлення французької мови приблизно в кінці 9 століття. У 18 та 19 століттях, коли французька мова стала міжнародною мовою, спостерігається період найвищого розвитку французької літератури. Вона зберерігала своє передове місце у світовій літературі впродовж першої половини 20 століття, але в другій половині 20 століття її значення в світовому масштабі дещо зменшилося в зв'язку з розквітом англомовної літератури.

За всю свою історію французька література була тісно пов'язана з суспільними змінами та історичним розвитком Франції. Чимало французьких письменників були водночас істориками (Вольтер, Мішле, Ренан), політичними мислителями (Монтеск'є, Руссо, Токвіль), філософами (Декарт, Паскаль, Сартр, Камю).

Основні етапи[ред. | ред. код]

Енциклопедія «Ларусс» вирізняє такі основні етапи тисячолітньої історії французької літератури, до яких можна додати останній етап розвитку "література й інтернет"^[2]:

Виникнення світської літератури народною старофранцузькою мовою в кінці XI століття;
Виникнення численних інституцій, що займаються збереженням текстів: монастирі, бібліотеки, перші університети, тощо (XIII століття);
Поширення друкарства і розвиток меценатства в кінці XV століття ;
Розширення кола читачів, визнання письменницького фаху (початок XIX століття);
Загальна шкільна освіта з обов'язковим викладанням літератури з 1890 року та розвиток літератури для дітей в кінці XIX століття;
Література зближується з іншими медіями: радіо, кіно, телебачення (з середини XX століття).
Література й інтернет: гіпертекст, тексти онлайн, електронні бібліотеки, оцифрування першоджерел (кінець XX століття - початок XXI століття)

Літературні епохи[ред. | ред. код]

У літературознавстві прийнята періодизація національних літератур за епохами. У французькій літературі зазвичай виділяють такі епохи:

Середньовічна література (X-XIV століття)
Література епохи Відродження (XV-XVI століття)
Епоха класицизму (XVII століття)
Література доби Просвітництва (XVIII століття)
Література XIX століття
Література XX століття
Література XXI століття

Історія[ред. | ред. код]

Визначні автори і твори[ред. | ред. код]

Проза, епос[ред. | ред. код]

Середньовіччя

Флуар і Бланшфлор
Окассен і Ніколетт
Пісня про Роланда та інші епічні жести
Кретьєн де Труа, Ланцелот
Гійом де Лоріс, Жан де Мен, «Роман про Троянду»

16 століття

17 століття

Мадам де Лафаєтт, Принцеса Клевська

18 століття

Абат Прево, Манон Леско
Вольтер, Кандид, або Оптимізм
Жан-Жак Руссо, Жулі або нова Елоїза
Дені Дідро, Жак-фаталіст
П'єр де Лакло, Небезпечні зв'язки
Нікола Ретіф де ла Бретонн, Месьє Нікола

19 століття

Франсуа-Рене де Шатобріан, Атала, Рене
Бенжамен Констан, Адольф
Стендаль, Червоне та чорне
Оноре де Бальзак, Людська комедія
Теофіль Готьє - Капітан Фракас, Роман про мумію
Віктор Гюго, Знедолені, Собор Паризької Богоматері
Александр Дюма (батько), Три мушкетери, Граф Монте-Крісто
Гюстав Флобер, Мадам Боварі, Саламбо, Виховання почуттів
Гі де Мопассан, Життя, Любий друг, Пампушка
Еміль Золя, Ругон-Маккари

20 століття

Андре Жид, Фальшивомонетники, Іммораліст
Марсель Пруст, У пошуках втраченого часу
Роже Мартен дю Гар,Тібо
Андре Бретон, Надя
Андре Мальро, Умови людського існування, Завойовники
Гастон Леру, Привид опери
Луї-Фердинанд Селін, Подорож на край ночі, Смерть у кредит
Колетт, Жіжі
Антуан де Сент-Екзюпері, Маленький принц, Нічний політ
Жан Жене, Богоматір квіток, Щоденник злодія
Альбер Камю, Сторонній, Чума
Жан-Поль Сартр, Вік мудрості
Ремон Кено, Зазі в Метро
Марґеріт Юрсенар, Мемуари Адріана, Філософський камінь
Марґеріт Дюрас, Коханець
Клод Сімон, Дорога Фландрії, Зоосад
Наталі Саррот, Золоті плоди, Ви чуєте їх, Дитинство
Мішель Бютор, Модифікація
Ален Роб-Ґріє, Торік у Марієнбаді, Підглядач, Реприза
Мішель Турньє, Вільшаний король
Франсуаза Саган, Добридень, смутку, Чи любите ви Брамса?
Мішель Уельбек, Розширення поля боротьби, Елементарні частки, Карта і територія
Фредерік Бегбедер, 99 франків
Амелі Нотомб, Гігієна вбивці, Косметика ворога, Словник власних імен

Поезія[ред. | ред. код]

Секвенція про святу Євлалію
Рютбеф
Адам де ла Аль
Франсуа Війон, Заповіти
П'єр де Ронсар, Жоашен дю Белле та інші поети Плеяди, поезії
Клеман Маро
Луїза Лабе та Ліонська школа
Лафонтен, Байки
Франсуа де Малерб
Віктор Гюго, Роздуми
Альфонс де Ламартін, Поетичні медитації
Альфред де Мюссе
Алоїзіус Бертран
Лотреамон
Леконт де Ліль
Жозе-Маріа де Ередіа
Шарль Бодлер, Квіти зла
Поль Верлен, Романси без слів
Артюр Рембо, Сезон у пеклі
Стефан Малларме, Кинуті кості ніколи не відмінянь випадку
Гійом Аполлінер, Алкоголі
Луї Арагон
Поль Валері
Поль Елюар
Блез Сандрар
Франсіс Понж
Еме Сезер
Ремон Кено
Ів Боннфуа

Драма[ред. | ред. код]

П'єр Корнель, Сід
Мольєр, Тартюф, Міщанин-шляхтич, Мізантроп, Скупий, Дон Жуан, Школа дружин
Жан Расін, Федра, Андромаха
П'єр Маріво, Гра кохання і випадку
Бомарше, Сивільський цирюльник, Весілля Фігаро
Едмон Ростан, Сірано де Бержерак
Жан Жіроду, Троянська війна не відбудеться
Жан Ануй, Антигона
Жан-Поль Сартр, Без виходу
Ежен Йонеско, Голомоза співачка, Носоріг
Жан Жене, Служниці, Балкон, Ширми

Есе, мемуари, афористика[ред. | ред. код]

Мішель Монтень — Проби
Блез Паскаль — Думки
Франсуа де Ларошфуко — Максими
Джакомо Казанова, Історія мого життя
Сен-Сімон — «Мемуари»
Кардинал Рец — «Мемуари»
Марі де Севіньє — «Листи»
Жан-Жак Руссо — Промова про мистецтва й науки, Соціальний контракт, Сповідь
Франсуа-Рене де Шатобріан — Геній християнства, Мемуари з потойбіччя
Алексіс де Токвіль — Демократія в Америці
Жуль Мішле — Історія Франції, Відьма
Мішель Леріс — Вік людини
Альбер Камю — Міф про Сізіфа
Жан-Поль Сартр — Екзистенціалізм — це гуманізм, Буття й Ніщо
Шарль де Голль — Військові мемуари, Мемуари
Андре Моруа — Мемуари, біографії письменників

Літературна критика[ред. | ред. код]

Літературні об'єднання і школи[ред. | ред. код]

Школа Машо (за ім'ям Гійома де Машо, перша поетична школа французької літератури)
Плеяда (фр. La Pléiade, засновник П'єр Ронсар)
Ліонська школа
Атеней мистецтв (фр. Athenée des Arts)
Парнас
Гурток зютичних поетів (фр. Cercle des poètes Zutiques)
Фелібри
Романська школа (фр. École romane, 1880-і роки)
Кретейське абатство (фр. Abbaye de Créteil)
Бривська школа (фр. École de Brive)
Рошфорська школа (фр. École de Rochefort)
Летризм (40-і роки XX століття)
Тель кель
Уліпо
Новий роман
Негритюд
Нова белетристика (фр. Nouvelle fiction, 90-і роки XX століття)

Французькі лауреати Нобелівської премії з літератури[ред. | ред. код]

Письменники з Франції найчастіше в порівнянні з іншими країнами, були відзначені Нобелівською премією з літератури.^[3] Французькими Нобелівськими лауреатами з літератури були такі автори:

1901 — Сюллі-Прюдом
1904 — Фредерік Містраль (писав окситанською)
1911 — Моріс Метерлінк (бельгієць)
1915 — Ромен Роллан
1921 — Анатоль Франс
1927 — Анрі Бергсон
1937 — Роже Мартен дю Гар
1947 — Андре Жід
1952 — Франсуа Моріак
1957 — Альбер Камю
1960 — Сен-Жон Перс
1964 — Жан-Поль Сартр (відмовився)
1969 — Семюел Беккет (ірландець, писав англійською й французькою)
1985 — Клод Сімон
2000 — Ґао Сінцзянь (французьке громадянство, мова творів — китайська)
2008 — Жан-Марі Ґюстав Ле Клезіо
2014 — Патрік Модіано
2022 — Анні Ерно

Французькі літературні премії[ред. | ред. код]

Велика літературна премія Французької академії (фр. Grand prix de littérature de l'Académie française) — заснована 1911 року Французької академією.
Велика премія Французької академії за роман (Grand Prix du roman de l'Académie française) — заснована 1918 року Французької академією.
Велика премія детективної літератури (Grand Prix de Littérature Policière) — заснована 1948 року, за найкращий твір детективної літератури.
Велика премія Французької академії за поезію (фр. Le grand prix de poésie de l'Académie française) — заснована 1957 року Французькою академією.
Велика національна премія поезії (фр. Grand prix national de la poésie) — заснована 1981 року.
Велика літературна премія Поля Морана (фр. Grand prix de littérature Paul Morand) — заснована 1977 року Французької академією.
Груднева премія (Prix Décembre) — заснована в 1989 році.
Гонкурівська премія — заснована в 1903 році, присуджується за найкращий прозовий твір року.
Гонкурівська премія ліцеїстів — заснована в 1987 році.
Премія «Два Маґо» (Prix des Deux Magots) — заснована в 1933 році.
Літературна премія імені Валері Ларбо — заснована в 1957 році.
Премія Медічі (Prix Médicis) — заснована в 1958 році, присуджується автору, чия «слава ще не відповідає його талантові».
Премія Ренодо (Prix Renaudot) — заснована в 1926 році.
Премія Тур-Аполло (Prix Tour-Apollo) — 1972—1990, присуджувалася за найкращий науково-фантастичний роман, опублікований французькою мовою протягом попереднього року.
Премія Феміна (Prix Femina) — заснована в 1904 році присуджувалася щороку виключно жіночим журі, хоча автори робіт-переможців не повинні бути жінками.

Французькі літературні часописи[ред. | ред. код]

Ревю де Де Монд (1829- )
Ревю Бланш (1889-1903)
Меркюр де Франс (1890-1965)
Нувель ревю франсез (1908- )
Тан Модерн (1945- )
Тель Кель (1960-1982), далі виходить як Інфіні
Інфіні (1982- )
Кає де л'Ерн (1960- )
Маґазін літтерер (1966- )
Кензен літтерер (1966- )
Лір (1975- )
Ревю літтерер (2004- )
Маґазін де лівр (2006- )
Міжнародний часопис книжок та ідей (фр. La Revue internationale des livres et des idées, 2007- )
Емпюр (фр. Impur, 2008- )

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Саме таке визначення дає восьмитомний Literatur-Brockhaus, B.I., Mannheim, 1995, Bd. 3, S. 214
↑ Електронна енціклопедія Ларусс: Французька література
↑ National Literature Nobel Prize shares 1901–2009 by citizenship at the time of the award and by country of birth. From J. Schmidhuber (2010), Evolution of National Nobel Prize Shares in the 20th Century за адресою arXiv:1009.2634v1

Література[ред. | ред. код]

Анненкова О. С. Французька література XIX століття: від Стендаля до Мопассана / Університет Сучасних Знань. — К. : Купріянова О.О., 2008. — 160 с. — Бібліогр.: с. 156-158. — ISBN 978-966-8668-05-5.
Література Франції : навч. посіб. / [авт.-упоряд. І.Л. Ануфрієва]. – Х. : НУА, 2016. – 168 с. – ISBN 966-8558-82-9.
Litterature francaise du XXe siecle = Французька література ХХ століття : у 2 ч. / уклад. Г. Ф. Драненко, О. О. Матвєєва. Чернівецький національний ун-т ім. Ю.Федьковича. - Чернівці : Рута, 2007 . - 88+88 с.
Французька література : навч. посіб. для викладачів, студ., учнів серед. спец. і загальноосвіт. навч. закл. / М. І. Гончар, Н. М. Чепурна. - Черкаси : Кур'єр, 2005. - 102 с. - ISBN 966-7988-05-4
Черкашина Тетяна Юріївна. Література франкомовних країн: тексти лекцій для магістрантів ф-ту іноземних мов спец. "Мова та література (французька)" / Луганський національний педагогічний ун-т ім. Тараса Шевченка. — Луганськ : Альма-матер, 2007. — 180 с.
André Lagarde et Laurent Michard, Lagarde et Michard (Перевидання 2003 року в 4 томах, вже довгий час вважається класичною працею з французької літератури, первинно видана для старших класів середньої школи. Наводяться біографії багатьох авторів та багато уривків з творів)
Michel Prigent (dir.), Histoire de la France littéraire, Presses Universitaires de France, coll. «Quadrige», 2006, 2678 p. (Тритомне видання. Університетська колективна праця, написана для підготовленого читача).
Anne Armand, Marc Baconnet, Patrick Laudet et Isabelle Mimouni, Les plus belles pages de la littérature française, lectures et interprétations, Gallimard, 2007 (Коментарі текстів та перекладів цих творів іншими мовами)
Jacques Julliard (Hg.): Dictionnaire des intellectuels français : les personnes, les lieux, les moments. Nouv. éd., revue et augm., Éd. du Seuil, Paris 2009, ISBN 2-02-099205-1
The New Oxford Companion to Literature in French, ed. by Peter France, Oxford University Press, 1995, 926 pp., ISBN 0-19-866125-8
Sarah Kay, Terence Cave, Malcolm Bowie: A Short History of French Literature [Paperback], Oxford University Press, 2006, 356 pp. , ISBN 0-19-929118-7

Посилання[ред. | ред. код]

Школа Машо // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 588-589.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Literature of France

Це незавершена стаття про літературу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Саме таке визначення дає восьмитомний Literatur-Brockhaus, B.I., Mannheim, 1995, Bd. 3, S. 214

[2] Електронна енціклопедія Ларусс: Французька література

[3] National Literature Nobel Prize shares 1901–2009 by citizenship at the time of the award and by country of birth. From J. Schmidhuber (2010), Evolution of National Nobel Prize Shares in the 20th Century за адресою arXiv:1009.2634v1

[1]

[2]

[3]