Формула-1 — Гран-прі Австралії 2007
.svg){kind=small} LXXII ING Australian Grand Prix | ||
| 1-й із 17 етапів сезону 2007/ Гонка №769 | ||
| ← 18.Бразилія (2006) • 2.Малайзія → | ||
| Дата | 18 березня 2007 року | |
| Місце | Мельбурн | |
| Траса | Альберт-Парк | |
| Довжина кола | 5,303 км | |
| Дистанція | 307,574 км (58 кіл) | |
| Погода | Сонячно, сухо Температура повітря +22°С, траси +41°С | |
| Поул | ||
| 1’26.072 |  Кімі Ряйкконен | Феррарі |
| Найшвидше коло | ||
| 1’25.235 (41 коло) | Кімі Ряйкконен | Феррарі |
| Подіум | ||
| Переможець | Кімі Ряйкконен | Феррарі |
| 2 місце |  Фернандо Алонсо | Макларен-Мерседес |
| 3 місце | .svg){kind=small} Льюїс Хемілтон | Макларен-Мерседес |
 | ||
| 2006 ← Гран-прі Австралії 2007 → 2008 | ||
Гран-прі Австралії 2007 року — перший етап чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1, було проведено з 16 по 18 березня 2007 року на трасі Альберт-Парк у Мельбурні (Австралія). Перемогу на цих перегонах святкував фін Кімі Ряйкконен з команди «Феррарі», який вперше виступав за цю команду. Ряйкконен повністю домінував протягом вікенду і став володарем хет-трику: виграв перегони, здобув поул-позишн та виграв спір серед пілотів за найшвидше коло.
Перед гран-прі[ред. | ред. код]
Для багатьох пілотів це гран-прі було у чомусь дебютним і знаковим: чемпіон Алонсо вперше виступав за нову для нього команду «Макларен», у якій також дебютував і новачок Формули-1 Льюїс Хемілтон, Ряйкконен, у свою чергу, дебютував за «Феррарі». Для журналістів та вболівальників також було цікаво, як виступить команда «Рено», яка залишилась без свого чемпіона і на передсезонних тестах поступалась «Феррарі» та «Макларену». Дебютантами «Королеви автоспорту» стали також фін Хейкі Ковалайнен на «Рено» та німець Адріан Сутіл на «Спайкері».
Вільна практика[ред. | ред. код]
Перша сесія[ред. | ред. код]
Хмарно. Волога траса. Температура повітря +23°С, траси +27°С
Уночі в Мельбурні пройшов дощ, траси не встигла підсохнути, тому боліди були у дощовій гумі. Сесію виграв Алонсо, який показав найкращий час на останньому колі, коли траса значно підсохла. Другий результат показав Масса, третій — тест-пілот команди Заубер-БМВ Себастьян Феттель, а четветий — Дебютант Хемілтон.
Кімі Ряйкконен був покараний стюардами за перевищення швидкості на піт-лейн на 200 Євро.[1]
Друга сесія[ред. | ред. код]
Хмарно. Температура повітря +21°С, траси +29°С
Сесія проходила на значно сухішій трасі, а тому гонщики спробували різні комплекти «сухої» гуми. Протягом сесії домінував Феліпе Масса, який і показав найшвидший час. Другим став Ряйкконен, а третім — Хемілтон. Алонсо показав тільки 7 -й час. Під час сесії зазнав аварії болід Рубенса Барікелло: через поломку паливного насосу Хейкі Ковалайнен різко скинув швидкість у третьому повороті, Рубенсу довелося відразу повертати ліворуч, але він не втримав машину і вона вдарилася у захисний бар'єр.[2]
Суботня сесія[ред. | ред. код]
Хмарно. Температура повітря +21°С, траси +30°С
За годину до початку сесії пройшов короткий дощ, але траса підсохла до початку сесії. Та перший болід на трасу виїхав тільки після 20 хвилин з початку сесії. Найкращий час на останній хвилині сесії показав Ряйкконен, за ним розташувалися: Фізікелла, Хемілтон, а четвертим несподівано став Ентоні Девідсон на «Супер Агурі».[3]
Кваліфікація[ред. | ред. код]
Сонячно. Сухо. Температура повітря +22°С, траси +41°С
Кваліфікацію виграв Кімі Ряйкконен, який на чотири десятих випередив Фернандо Алонсо. Третє місце посів пілот команди «Заубер-БМВ» Нік Хайдфельд. Пілоти японської команди «Супер Агурі» після непоганого виступу на вільній практиці показали пристойний результат і у кваліфікації: Сато посів десяте місце, а Девідсон — одиннадцяте. Сато став першим пілотом, який, виступаючи за «Супер Агурі», зміг пройти у третє коло кваліфікації.
Другий пілот «Феррарі», Феліпе Масса, не зміг скласти гідну конкуренцію лідерам через відмову коробки передач і опинився лише на шістнадцятій позиції.[4] Але вже перед стартом гран-прі механіки замінили двигун на боліді Масси, тому останній повинен був стартувати з останньої позиції.[5]
Перегони[ред. | ред. код]
Сонячно. Сухо. Температура повітря +22°С, траси +41°С
Старт Ряйкконену вдався, він утримав лідерство, Алонсо ж навпаки — старт провалив і пропустив відразу двох гонщиків: Ніка Хайдфельда і Льюїса Хемілтона. Більше ніяких перестановок серед лідерів на початку перегонів не відбулося. А в цей час Феліпе Масса, що стартував з останньої лінії стартового поля, обігнав цілий ряд пілотів.
На 15-му колі першим на піт-стоп заїхав Нік Хайдфельд, що йшов другим, але повернувся у пелотон він вже на сьому позицію. Ряйкконен заїхав у бокси на 18-му колі, пропустивши у лідери дебютанта Формули-1 Льюїса Хемілтона. Першим з пілотів «Макларену» на піт-стоп поїхав Алонсо (на 22-му колі), через коло за ним послідував і Хемілтон. Молодий британець захистив свою позицію і не пропустив поперед себе Алонсо. Разом з тим обидва пілоти «Макларену» завдяки пізнішому піт-стопу змогли обігнати Хайдфельда.
У цей час Ряйкконен продовжував нарощувати свій відрив і на середину перегонів збільшив його до 17 секунд. Роберт Кубіца зміг обігнати свого напарника по команді, але на 37-му колі його болід уповільнився і вести подальшу боротьбу він не зміг. Завдяки помилці іншого дебютанта, Хейкі Ковалайнена, Масса зміг потрапити на восьме місце.
На 42-му колі свій другий піт-стоп здійснив лідер перегонів Ряйкконен. На наступному колі до боксів заїхав Хемілтон, Алонсо ж залишився ще на два кола у пелотоні, що дозволило йому у підсумку випередити свого напарника. Але нав'язати боротьбу лідеру іспанець так і не зміг.[6]
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- Льюїс Хемілтон став першим гонщиком-дебютантом, який фінішував на подіумі на своєму першому гран-прі, після Жака Вільнева, який зробив це у сезоні 1996 року.
- Перед стартом у Кімі Ряйкконена зламалось радіо і він всі перегони провів без зв'язку, але це не завадило йому виграти гран-прі.[7]
Класифікація[ред. | ред. код]
Кваліфікація[ред. | ред. код]
| Пілот | Команда | 1 частина | 2 частина | 3 частина | |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Кімі Ряйкконен | Феррарі | 1:26.644 | 1:25.644 | 1:26.072 |
| 2 | Фернандо Алонсо | Макларен-Мерседес | 1:26.697 | 1:25.326 | 1:26.493 |
| 3 |  Нік Хайдфельд | Заубер-БМВ | 1:26.895 | 1:25.358 | 1:26.556 |
| 4 | Льюїс Хемілтон | Макларен-Мерседес | 1:26.674 | 1:25.577 | 1:26.755 |
| 5 |  Роберт Кубіца | Заубер-БМВ | 1:26.696 | 1:25.882 | 1:27.347 |
| 6 |  Джанкарло Фізікелла | Рено | 1:27.270 | 1:25.944 | 1:27.634 |
| 7 | Марк Веббер | Ред Булл-Рено | 1:26.978 | 1:26.623 | 1:27.934 |
| 8 | Ярно Труллі | Тойота | 1:27.014 | 1:26.688 | 1:28.404 |
| 9 | Ральф Шумахер | Тойота | 1:27.328 | 1:26.739 | 1:28.692 |
| 10 |  Такума Сато | Супер Агурі-Хонда | 1:27.365 | 1:26.758 | 1:28.871 |
| 11 | Ентоні Девідсон | Супер Агурі-Хонда | 1:26.986 | 1:26.909 | |
| 12 | Ніко Росберг | Вільямс-Тойота | 1:27.596 | 1:26.914 | |
| 13 | Хейкі Ковалайнен | Рено | 1:27.529 | 1:26.964 | |
| 14 | Дженсон Баттон | Хонда | 1:27.540 | 1:27.264 | |
| 15 |  Александр Вюрц | Вільямс-Тойота | 1:27.479 | 1:27.393 | |
| 16 |  Феліпе Масса[8] | Феррарі | 1:26.712 | без часу | |
| 17 | Рубенс Барікелло | Хонда | 1:27.679 | ||
| 18 |  Скотт Спід | Торо Россо-Феррарі | 1:28.305 | ||
| 19 | Девід Култхард | Ред Булл-Рено | 1:28.579 | ||
| 20 | Вітантоніо Ліуцці | Торо Россо-Феррарі | 1:29.267 | ||
| 21 | Адріан Сутіл | Спайкер-Феррарі | 1:29.339 | ||
| 22 |  Крістіан Альберс | Спайкер-Феррарі | 1:31.932 |
Перегони[ред. | ред. код]
Найшвидше коло: Кімі Ряйкконен — 1:25.235
Кола лідирування: Кімі Ряйкконен — 52 (1-18, 23-42, 45-58); Льюїс Хемілтон — 4 (19-22); Фернандо Алонсо — 2 (42-43).
Примітки і посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Гран При Австралии : Пятница : Свободные заезды. Первая часть свободных заездов (російською) . www.f1news.ru. Процитовано 16.03.2007.
- ↑ Гран При Австралии : Пятница : Свободные заезды. Вторая часть свободных заездов (російською) . www.f1news.ru. Процитовано 16.03.2007.
- ↑ Гран При Австралии : Суббота : Свободные заезды (російською) . www.f1news.ru. Процитовано 17.03.2007.
- ↑ Гран При Австралии : Квалификация (російською) . www.f1news.ru. Процитовано 06.12.2007.
- ↑ Массе сменили двигатель (російською) . www.f1news.ru. Процитовано 06.12.2007.
- ↑ OF1 №2 апрель 2007 (російською) . www.of1.ru. с. 15. Архів оригіналу за 07.06.2015. Процитовано 18.12.2007.
- ↑ Райкконен начинает и выигрывает (російською) . www.f1news.ru. Процитовано 18.12.2007.
- ↑ а б Масса був покараний за заміну двигуна перед перегонами. Його результат у кваліфікації був знижений на 10 місць. Тому він стартував з 22 місця.
- ↑ Дженсон Баттон покараний штрафом «проїзд через піт-лейн» за перевищення швидкості на піт-лейні.
- ↑ Адріан Сутіл покараний штрафом «проїзд через піт-лейн» за ігнорування синіх прапорів, потім штрафом «проїзд через піт-лейн» за перетин білої лінії на виїзді з піт-лейн.
- ↑ Крістіан Альберс стартував з піт-лейн через заміну шасі після кваліфікації
Джерела Інтернет[ред. | ред. код]
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Формула-1 — Гран-прі Австралії 2007 |
- http://www.formula1.com/
- https://web.archive.org/web/20080907111411/http://www.f1db.com/
- Статистчні дані з сайту f1news.ru
- http://www.of1.ru/
- Результати Гран-прі Австралії 2007 (fia.com)
- Огляд Гран-прі Австралії 2007
| ||||||||||||||||||||||||||