Фокс (затока)
названо на честь Люк Фокс | |
|---|---|
 | |
| 65°55′59″ пн. ш. 77°55′00″ зх. д. / 65.93305556002778189° пн. ш. 77.91666667002778012829367° зх. д.Координати: 65°55′59″ пн. ш. 77°55′00″ зх. д. / 65.93305556002778189° пн. ш. 77.91666667002778012829367° зх. д. | |
| Частина від | Канадський Арктичний архіпелаг і Північний Льодовитий океан[1] |
| складники | Foxe Peninsulad, Мелвілл, Ф'юрі-енд-Хекла, Рос-Велком, Foley Islandd, Bray Islandd, Kapuiviitd, Air Force Islandd, Прінс-Чарлз і Rowley Islandd |
| Прибережні країни | .svg){kind=small} Канада |
| Регіон | Нунавут |
| Довжина | 600 км км |
| Ширина | 450 км км |
| Середня глибина | 90 м |
| Вливаються | |
| ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 5956887 |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑390840 ·R (Нунавут) |
  Фокс Фокс (Канада) | |
 | |
 Фокс у Вікісховищі | |
Фокс (англ. Foxe Basin) — затока в Північному Льодовитому океані, омиває береги Канади. Названа на честь англійського дослідника Люка Фокса.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина затоки становить 650 км, ширина — 370 км. Припливи добові, їхня величина від 1,2 до 9 м. Замерзає у жовтні. Льодові паки поширені на півночі і рухаються в південному напрямку.
Утворює просторе розширення між островами Баффінова Земля зі сходу та півостровом Мелвілл і островом Саутгемптон на заході. Глибина невелика: на півночі та в центрі сягає 110 м, а на півдні досягає 400 м.
На півдні протокою Фокс сполучена із Гудзоновою протокою, на півночі протокою Ф'юрі-енд-Хекла — із затокою Бутія.
Береги скелясті на півдні та низинні на півночі. На високих кручах гніздяться морські птахи. На островах Баффінова Земля та Саутгемптон поширені прибережні болота.
Затока має численні острови, найбільші з яких: Принс-Чарльз, Ер-Форс, Брей, Роулі, Кох, Вінтер, Вансіттарт, Вайт та група островів Спайсер.
В затоку зливаються води льодовиків острова Баффінова Земля через численні короткі річки та озера. Найбільше з таких водойм є озеро Неттіллінг, а річка Ханіш.
Поселення, що розташовані на березі затоки: Іглулік, Фолі, Набукьюак.
Прохолодна вода затоки забезпечує насиченість її фітопланктоном. Тому численні дрібні острови є житлом для багатьох видів морських птахів, а саме чайок та сивок.
Клімат[ред. | ред. код]
Північна частина акваторії лежить в арктичному кліматичному поясі, а південна — в субарктичному кліматичному поясі[2]. На півночі цілий рік переважає полярна повітряна маса. Льодовий покрив цілорічний. Низькі температури повітря цілий рік. Атмосферних опадів випадає недостатньо. Порівняно м'яка зима і холодне літо[3]. На півдні влітку переважають помірні повітряні маси, чітко відстежується сезонна зміна панівних вітрів. Прохолодне сире літо з частими туманами; зима досить вітряна й волога[3].
Біологія[ред. | ред. код]
Акваторія затоки належить до екорегіону Гудзонового комплексу арктичної зоогеографічної провінції[4]. Зоогеографічно донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м належить до арктичної циркумполярної області арктичної зони[5].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Мапа затоки Фокс -
Моржі на льоду в затоці Фокс. Липень, 1999 -
Хвіст кита в затоці Фокс. Липень, 1999
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #4215953-2 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
- ↑ а б (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
- ↑ (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
- ↑ (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.
Посилання[ред. | ред. код]
- Велика Радянська Енциклопедія[недоступне посилання з липня 2019]
