Флювіогляціальні відклади

Флювіогляціальні відклади (лат. fluvius — потік и glacies — лід, також водно-льодовикові відклади) — продукт діяльності потоків талих вод льодовиків.

Представлені галькою, гравієм, пісками з валунами, супісками, суглинками і глинами. Розрізняють два типи флювіогляціальних відкладів — прильодовикові (перигляціальні) і внутрішньольодовикові (інтрагляціальні). Флювіогляціальні відклади складають ози, ками, зандри і т. ін.

Характеризуються слабкою різноманітністю сортування мінералогічного складу. Широко поширені в областях стародавнього материкового зледеніння, а також у гірських країнах, що містять льодовики. Поширені в зоні Полісся України.

Льодовикові та флювіогляціальні утворення древнього зледеніння Українських Карпат наявні у високогірській зоні, переважно на північних і північно-східних схилах, які належать до Івано-Франківської області.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
  • Краткая географическая энциклопедия, Том 4/Гл.ред. Григорьев А. А. М.:Советсвкая энциклопедия — 1964, 448 с. с илл.