Флойд Зайґер

Флойд Зайґер
англ. Floyd Zaiger
Народився 26 квітня 1926(1926-04-26)
Кеннард, Вашингтон, Небраска, США
Помер 2 червня 2020(2020-06-02) (94 роки)
Модесто, Каліфорнія, США
Країна США США
Діяльність помолог, генетик, селекціонер
Alma mater Університет Каліфорнії в Дейвісі
Галузь селекція, помологія, садівництво
Нагороди Офіцер ордена Сільськогосподарських заслуг

Кріс «Флойд» Зайґер (англ. Chris «Floyd» Zaiger; нар. 26 квітня 1926, Кеннард, Небраска — пом. 2 червня 2020, Модесто, Каліфорнія) — американський селекціонер та помолог, один з найвідоміших та найуспішніших новаторів селекції абрикосу, сливи, нектарину, персика та їх гібридів[1]. Серед найвідоміших його гібридів: плуот (гібрид 75% сливи та 25% абрикоса), апріум (гібрид 75% абрикоса та 25% сливи), нектаплум[en] (гібрид нектарину та сливи), пеакотум[en], инша назва шарафуга (гібрид персика, абрикоса та сливи)[2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Кріс «Флойд» Зайґер народився 26 квітня 1926 року в містечку Кеннард, штат Небраска, у сім'ї Крістіана Фредріка та Анни Марі Зайґерів. Згодом сім'я переїхала спочатку в Айову, потім в Орегон, а вже потім у Каліфорнійську долину Сан Хоакін[1]. Навчався у школі до восьмого класу, далі працював збирачем полуниці[1][3]. Під час Другої світової війни його призвали в армію США, він служив десантником в 11-й повітрянодесантній дивізії[1]. У 1952 році закінчив Університет Каліфорнії у Девісі[4]. Після закінчення навчання працював вчителем у школах Модесто та Лівінґстон[5].

У 1954 році з дружиною розпочав власний бізнес та заснував сімейну компанію «Zaiger's Genetics» у Модесто, штат Каліфорнія, яка займається селекцією та продажем різних сортів та гібридів. Станом на 2020 рік компанія «Zaiger Genetics» запатентувала 446 сортів рослин[6].

З 1956 до 1957 роки він навчався у селекціонера Фреда Андерсона, учня Лютера Бербанка[5]. Флойд Зайґер не визнав генетичних втручань і використовував перехресне запилення для виведення нових гібридів[7].

Першими запатентованими сортами Зайґера були персик «Royal Gold», представлений у 1965 році, та нектарин «Crimson Gold»[1][6]. У 1989 році Зайґер у Модесто, штат Каліфорнія, в своєму розпліднику «Dave Wilson Nursery», здійснив революцію — шляхом зворотного схрещування[en] вивів гібрид плуот[1].

Особисте життя[ред. | ред. код]

У 1950 році одружився з Бетті Жан Тейлор, з якою у нього було троє дітей: дочка Лейт, сини: Ґері та Ґрант. Нині донька працює комерційним директором компанії, дружина займається бухгалтерією, сини, як і батько — селекціонери.

Зайґер помер 2 червня 2020 року в своєму будинку в Модесто, штат Каліфорнія.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Karp, David (12 червня 2020). Floyd Zaiger, prolific fruit breeder who brought new flavors to our lives, dies at 94. Los Angeles Times (амер.). Процитовано 31 липня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. Treviño, Laramie (18 липня 2010). Peacotum - a triple treat from the garden. San Francisco Chronicle. Процитовано 31 липня 2020.
  3. Designer Fruit - December 1, 2004. money.cnn.com. Процитовано 31 липня 2020.
  4. Eddy, David (5 липня 2017). Floyd Zaiger is the Sweetness Scientist Behind Zaiger Genetics. Growing Produce (амер.). Процитовано 31 липня 2020.
  5. а б About Zaiger Genetics | Dave Wilson Nursery. www.davewilson.com. Процитовано 31 липня 2020.
  6. а б Eddy, David (8 червня 2020). Fruit Breeder Extraordinaire Floyd Zaiger Dies. Growing Produce (амер.). Процитовано 31 липня 2020.
  7. Dillon, Raquel Maria (22 жовтня 2010). Floyd Zaiger: 'Pluot' Creator Continues Perfecting Fruit With Meticulous, Low-Tech Breeding Methods. The Huffington Post. Процитовано 31 липня 2020.
  8. The Wilder Medal. American Pomological Society. Архів оригіналу за 16 січня 2005. Процитовано 31 липня 2020.
  9. About Zaiger Genetics. Dave Wilson Nurseries. Процитовано 31 липня 2020.
  10. Chris Floyd Zaiger, 1999 Award of Distinction Recipients. UC Davis College of Agricultural and Environmental Sciences. Архів оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 31 липня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]