Феномен Баадера-Майнгоф

Феномен Баадера-Майнгоф (англ. Baader-Meinhof phenomenon), або ілюзія частотності (англ. Frequency illusion) — феномен у психології, суть якого полягає в тому, що почувши або дізнавшись одного разу щось досі невідоме, людина дуже скоро знову натрапляє на ту ж саму інформацію, яка була в загальному доступі й до цього, проте, яка до неї не доходила або не сприймалася. І часто не один раз.

Фраза: «так дивно, я зовсім недавно про це чув», часто власне визначає наявність цього феномену.

Походження назви[ред. | ред. код]

Назву «феномен Баадера-Майнгоф» це явище отримало у 1994 році, коли американська щоденна газета St. Paul Pioneer Press[en], що видавалася у Сент-Полі, штат Міннесота, опублікувала історію одного з читачів. У ній розповідалося про те, що знайомий відправника протягом доби двічі почув про раніше невідому йому «банду Баадера-Майнгоф» — німецьку ліворадикальну терористичну організацію «Фракції Червоної Армії», одними з лідерів якої були Андреас Баадер і Ульріка Майнгоф[1]. Незабаром редакція газети отримала велику кількість історій від інших читачів, які опинялися в подібній ситуації, що сприяло ширшому використанню та поширенню запропонованої назви.

У 2005 році професор Стенфордського університету Арнольд Цвікі, описуючи схоже спотворення свідомості, запропонував термін «ілюзія частотності» (frequency illusion)[2]. Сьогодні ці назви використовуються як взаємозамінні.

Пояснення явища[ред. | ред. код]

Арнольд Цвікі припустив, що ілюзія частотності є результатом спільної дії двох когнітивних спотворень: селективної уваги (selective attention) і схильності до підтверджувального упередження (confirmation bias)[3]. Селективна (вибіркова) увага дозволяє свідомості відбирати для подальшої обробки пріоритетну інформацію, що має найбільший ступінь релевантності для конкретної ситуації, і відкидати решту маси інформації, яка не має на певний момент важливості. Схильність до підтвердження свого погляду є тенденцією віддавати перевагу інформації, яка відповідає думці, незалежно від її істинності. У цьому інформація найчастіше підбирається вибірково, інтерпретується упереджено та недостовірно фіксується у пам'яті. Таким чином, пріоритетність обробленої свідомістю нової інформації, підкріплена найчастіше ненавмисною упередженістю в оцінці повторних випадків її сприйняття, зумовлює виникнення феномена.

Відмінною рисою феномена Баадера-Майнгоф є те, що значна кількість згадок про конкретну інформацію й інтерес до неї в суспільстві насправді не є такими. Щодо частотної ілюзії подібна ситуація лише сприймається специфічно людиною, які перебуває під впливом феномена. При виникненні стійкого підвищення інтересу суспільства або його частини до певного явища (наприклад, нове поняття, нова пісня, книга тощо) існує ймовірність того, що людина дізнається про це явище на початковому етапі або в розпал його популярності. Відповідно, кількість згадок про нього справді збільшуватиметься, що підтверджує реальність, а не ілюзорність сприйняття.

Практична значущість феномену[ред. | ред. код]

У маркетингу ефект ілюзії частотності може застосовуватися для привертання уваги покупця до товару. Як показують дослідження, майстерне просування бренду та реклама товару з використанням різних каналів і методів (яскраві логотипи, аудіо- і відеоконтент, що запам'ятовується) здатні змусити потенційного покупця підсвідомо думати про пропозицію. Це, своєю чергою, зрештою може сприяти здійсненню покупки[4].

У сфері медичної діагностики та лікування ілюзія частотності може виявлятися наступним чином: з одного боку, лікар, який нещодавно ознайомився з описом або конкретним прикладом певного захворювання, згодом схильний протягом деякого проміжку часу проводити додаткову діагностику, націлену на виявлення даного захворювання, за наявності характерних симптомів. З іншого боку, існує небезпека цілеспрямованого прагнення підтвердити очікуваний діагноз при ігноруванні альтернативних варіантів[5].

Феномен Баадера-Майнгоф може використовуватися в позитивному мисленні для формування усвідомленого мислення. З точки зору концепції, поінформованість про тенденцію свідомості виділяти та підтверджувати важливу та релевантну інформацію дозволяє створювати та ефективно підтримувати патерни позитивного впливу мислення вичленуванням відповідних елементів із навколишньої дійсності.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ The Baader-Meinhof Phenomenon? Or: The Joy Of Juxtaposition? (Responsorial) 23, 23, 23, 23, 23, 23, 23, 23, 23, 23, 23, 23, 23, 23, 23, 23, 23, 23, 23, 23, 23, 23, 23!. TwinCities (англ.). www.twincities.com. 23 лютого 2007. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 9 грудня 2017.
  2. ↑ Arnold Zwicky (7 серпня 2005). Just Between Dr. Language and I | Language Log (англ.). www.itre.cis.upenn.edu. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 6 грудня 2017.
  3. ↑ Arnold M. Zwicky. Why are we so illuded? // Stanford University. — 2006. — September. Архівовано з джерела 16 липня 2019.
  4. ↑ Sarah Arrow. The Power of the Frequency Illusion in Marketing. Sark eMedia (англ.). www.sarkemedia.com. Архів оригіналу за 19 грудня 2015. Процитовано 9 грудня 2017.
  5. ↑ The Illusion of Frequency. Baader-Meinhof storm St.Emlyn’s. St. Emlyn's (англ.). www.stemlynsblog.org. 29 березня 2016. Архів оригіналу за 10 грудня 2017. Процитовано 9 грудня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Псі Це незавершена стаття з психології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Статистичні упередження
Інші
Зменшення упереджень
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Феномен_Баадера-Майнгоф&oldid=41885651