Фаррухан Шахрвараз
| Фаррухан Шахрвараз | |
| 27 квітня 630 року — 9 червня 630 року | |
|---|---|
| Народження: | 6 століття |
| Смерть: | 9 червня 630 Ктезифон, Ашурістанd |
| Країна: | Держава Сасанідів |
| Релігія: | зороастризм |
| Рід: | House of Mihrānd |
| Батько: | Ardashird |
| Шлюб: | Борандохт |
| Діти: | Шапур-і-Шахвараз, Нікет Перськийd і Nika Perskad |
Фаррухан Шахрвараза (? — 9 червня 630) — полководець Іранської імперії. Слуга шах Хосрова II. Брав участь у війні з Візантією (602-628). Здобув Єрусалим (614). Після смерті шаха короткий час керував Іраном. Отруєний за наказом шахині.
Біографія[ред. | ред. код]
Походив зроду Міхранів (МЕхранідів). Син Ардашира (його не слід плутати з представником династії Сасанідів). Отримав титул Шахрвараза — «вепр держави». Керував іранськими військами під час штурму Дамаска в 613 і Єрусалима в 614. Після штурму Єрусалиму була захоплена християнська святиня — Животворний Хрест, яку він відіслав Хосрову; до кінця війни хрест зберігався в царській скарбниці.
Під час штурму Ктесифону візантійський імператор Іраклій захопив лист Хосрова з наказом вбити Шахрвараза. Дізнавшись про лист, Шахрвараза приєднався до заколоту проти Хосрова, що закінчилося вбивством шаханшаха в тому ж 628.
У смутний час після смерті Хосрова ненадовго став правителем Ірану.
Смерть[ред. | ред. код]
Отруєний в 630 за наказом майбутньої цариці Борандохт.
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Книга: Дашков С. Б.: Царі царів — Сасаніди
|
