Фарос
| Фарос منارة | |
|---|---|
 Карта порту Александрії | |
| 31°12′07″ пн. ш. 29°52′15″ сх. д. / 31.20194° пн. ш. 29.87083° сх. д.Координати: 31°12′07″ пн. ш. 29°52′15″ сх. д. / 31.20194° пн. ш. 29.87083° сх. д. | |
| Довколишні води | Середземне море |
| Країна |  Єгипет |
| Регіон | Александрія |
  Фарос | |
 | |
Фа́рос (араб. منارة — Манара, грец. Φάρος — Фарос) — невеликий півострів, колишній острів, розташований на північному узбережжі Єгипту біля входу в порт Александрія. Острів відомий насамперед тим, що на ньому розташовувалося одне із семи чудес світу — Александрійський маяк, також відомий як Фароський.
У 285 році до н. е. острів було з'єднано з материковою Александрією молом, який розділив західний і східний порти. Так само молом острів сполучений з іншим невеликим островом, на якому знаходився маяк. На цих двох молах за Птолемеїв був збудований шлях, названий Гептастадієм (лат. Heptastade) за свою довжину, що складала 7 стадіїв[1].
Александрійський маяк[ред. | ред. код]
Фароський маяк був побудований за династії Птолемеїв між 280 та 247 рр. до н. е. Маяк сягав 100 метрів заввишки і протягом багатьох століть лишався однією з найвищих споруд у світі[2]. Маяк був сильно пошкоджений землетрусами 956, 1303 і 1323 років, унаслідок чого споруда перетворилася на закинуті руїни. Остаточно Александрійський маяк був зруйнований 1480 року, коли останні з його каменів використали для зведення фортеці Кайтбея.
У культурі[ред. | ред. код]
За давньогрецькою міфологією, саме на острові Фарос цар Давньої Спарти Менелай по 8 роках морських блукань змусив Протея показати спосіб повернення на батьківщину.
Поет, лідер українських неокласиків Микола Зеров згадує острів Фарос у поезії Олександрія зі збірки Камена[3]:
«Ми скрізь були, нас вабив світ сирен,
Сарматський степ, і мармури Антен,
І Сапфо чорна скеля на Левкаді;Але ніщо не хвилювало так,
Як Фарос твій, твій білий Гептастадій,
І тінню чорного піднесений маяк».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Khalid S. Al-Hagla. Cultural Sustainability: An Asset of Cultural Tourism Industry (PDF). International Cetre for Research on the Economics of Culture, Institutions, and Creativity (EBLA). Архів оригіналу (PDF) за 21 липня 2007.
{{cite journal}}: Cite має пустий невідомий параметр:|df=(довідка) - ↑ Clayton, Peter A. (2013). Chapter 7: The Pharos at Alexandria. У Peter A. Clayton; Martin J. Price (ред.). The Seven Wonders of the Ancient World. London: Routledge. с. 147. ISBN 9781135629281. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 25 лютого 2018.
- ↑ Зеров, Микола (1924). Камена. Слово. Архів оригіналу за 17 лютого 2018. Процитовано 25 лютого 2018.
|
