Усть-Кут (аеропорт)

Аеропорт Усть-Кут
Аэропорт Усть-Кут
ІАТА: UKX  • ICAO: UITT  • LID: УСК
Загальні дані
56°51′29″ пн. ш. 105°43′46″ сх. д. / 56.85806° пн. ш. 105.72944° сх. д. / 56.85806; 105.72944Координати: 56°51′29″ пн. ш. 105°43′46″ сх. д. / 56.85806° пн. ш. 105.72944° сх. д. / 56.85806; 105.72944
Тип	цивільний
Власник	Utair
Оператор	JSC «Aeroport Ust-Kut»
Обслуговує	Усть-Кут
Розташування	Усть-Кут Іркутська область Росія
Висота над р. м.	667 м / 2188 фт
Вебсайт	uskairport.ru
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN) фт м 12/30 6562 2000 бетон
Статистика (2018)
Пасажирообіг	90,026 (▲)
Авіатрафік	2,309 (▲)
Вантажообіг	476 tons (▼)
Джерело: RU [1]
Ідентифікатори і посилання
7668506
UKX
Усть-Кут у Вікісховищі

Усть-Кут (рос. Усть-Кут (IATA: UKX, ICAO: UITT))  — регіональний аеропорт за 10 км на північ від міста Усть-Кут Іркутської області, є третім (після Іркутська і Братська) аеропортом регіонального значення в області. Забезпечує вантажні і пасажирські перевезення до Іркутська, Красноярська і на нафтогазові родовища на півночі Іркутської області.

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

Попри те, що це аеропорт регіонального значення, він має досить високі технічні характеристики для даного рівня:

• залізобетонна ЗПС з високою несучою здатністю;
• обладнаний інструментальною системою заходу на посадку і світлосигнальним обладнанням, що дозволяє цілодобово приймати ПС в складних метеоумовах;
• аеровокзал має пропускну здатність 50 пасажирів на годину;
• перон обладнаний централізованою системою заправки і системою запуску повітряних суден

Історія^[2][ред. | ред. код]

Будівництво аеропорту почалося в 1963 році за 12 км на північ від Усть-Кута на вершині сопки, де була обладнана ґрунтова ЗПС. З осені того ж року стали здійснюватися перші рейси літаків Ан-2, Іл-14, вертольотів Мі-2, Мі-4. Трохи пізніше стали виконуватися польоти на літаках Ан-24, Ан-26, Іл-14, Ан-2, Як-12.

У 1966 році аеропорт прийняв перший вантажний літак Ан-12 — в зимовий період на ґрунтовій смузі ущільнювався сніг, проводилася розмітка габаритів ЗПС, що дозволяло приймати вантажні транспортні літаки такого типу.

У 1970-х роках значення аеропорту зросло в зв'язку з будівництвом Байкало-Амурської магістралі і відкриттям нових алмазодобувних районів у Республіці Саха. Були введені пасажирські рейси на літаках Як-40. Зведена будівля авіаційно-технічної бази, склад ПММ, вантажний пакгауз, будівлі диспетчерських пунктів КПР. У 1979 році завершилося будівництво штучної ЗПС, аеропорт обладнано інструментальною системою посадки і світлосигнальним обладнанням для цілодобового прийому повітряних суден в складних метеоумовах.

У 1980-х роках аеропорт досягає піку свого розвитку і за обсягами відправлень вантажу займає лідерську позицію у Східно-Сибірському управлінні цивільної авіації. У 1983 році через аеропорт Усть-Кут відправлено 228,3 тис. пасажирів, 26,7 тис. тонн вантажів, 536 тонн поштового вантажу. Побудовано бетонний перон, будівлю аварійно-рятувальної станції, док для технічного обслуговування вертольотів, теплі бокси для автотехніки. Обладнано централізовану систему заправки і запуску повітряних суден, місця стоянок для вертольотів.

У 1990-х роках обсяги робіт різко впали. Щорічне падіння обсягів становило 30-40 %. З 1991 по 2001 роки річні відправлення вантажів скоротилися у 10 разів (з 18,3 тис. тонн до 1,8 тис. тонн), а відправлення пасажирів — у 15 разів (з 111 тис. чол. до 7,2 тис. чол. на рік).

У 2007 році контрольний пакет акцій ВАТ «Аеропорт Усть-Кут» придбала авіакомпанія «ЮТейр», яка планує використовувати його як основне місце базування своїх вертольотів, що виконують польоти на нафтові родовища у Східному Сибіру.

Типи ПС, які приймає аеропорт[ред. | ред. код]

• літаки: Л-410, Ан-2, Ан-12, Ан-24, Ан-26, Ан-30, Ан-32, Ан-72, Ан-74, ATR-42, ATR-72, CRJ-200, Як-40, Ан-140, Ан-148, Як-42, Іл-76
• вертольоти: усіх типів

• Повітряні судна в аеропорту Усть-Кут
• 
  Літак Canadair Regional Jet CRJ-200 на пероні
• 
  Посадка вертольота Мі-8 на ЗПС
• 
  ATR-42
• 
  Як-40 над смугою
• 
  Стоянка вертольотів Мі-8 на пероні
• 
  Запуск двигунів в умовах високих температур (Ан-24)
• 
  Ан-12 на пероні
• 
  Dassault Falcon 2000 (приватний літак бізнесмена)
• 
  Aerospatiale 350B3 Ecureuil (RA-04054) - ЮТейр
• 
  Ан-2
• 
  Ан-140 на пероні
• 
  Миль Мі-26Т на пероні
• 
  а/к Вертол-Авіа

Маршрутна мережа^[3][ред. | ред. код]

Транспортне сполучення з Усть-Кутом[ред. | ред. код]

Аеропорт сполучено з містом місцевою автомобільною дорогою протяжністю 10 км, що прямує від кільцевого перехрестя об'їзної дороги і вулиці Некрасова.

Міським громадським транспортом напрямок не обслуговується.

Район аеродрому[ред. | ред. код]

Розташування[ред. | ред. код]

Район аеродрому розташований у південній частині великого Середньосибірського плоскогір'я, поверхня якого є підвищеним плато з окремими сопками і кряжами. Рельєф навколишньої місцевості горбистий, з незначними вершинами. Сопки та долини вкриті хвойним лісом з висотою дерев до 40 метрів. Місцевість району аеродрому — горбиста.

Клімат[ред. | ред. код]

Аеродром Усть-Кут розташований у зоні різко континентального клімату. Погода району аеродрому обумовлюється розташуванням на лівому березі Лени вище її долини на 300—350 метрів. Середня річна швидкість вітру — 3,9 м/с. Повторюваність швидкостей вітру, що перевищують встановлені межі, спостерігається навесні (квітень — травень) і в листопаді. У зимовий час переважають вітри південно-західного, а в теплий період західного і північно-східного напрямку. При заході на посадку з південного заходу на віддалі 8-10 км від злітно-посадкової смуги при швидкостях вітру 3 м/с і більше спостерігається орографічна турбулентність.

Видимість у районі аеродрому[ред. | ред. код]

Низька хмарність залежить від синоптичних умов і від місцевих особливостей району. Найбільша повторюваність низьких хмар і туману припадає на серпень — жовтень. Зростання кількості низько розташованих хмар — шаруватих і розірвано-шаруватих форм — спостерігається переважно в ранкові та денні години. Мінімальна кількість низьких хмар найбільш імовірна в нічні години. Горизонтальна дальність видимості досягає найменших значень з листопада по квітень за рахунок снігопадів і хуртовин.

Температура[ред. | ред. код]

Середньорічна температура повітря становить -3,4 °C. Мінімальні температури спостерігаються в грудні-січні, максимальні — у липні. Абсолютний мінімум температури повітря -52 °C.

Опади[ред. | ред. код]

Опади спостерігаються протягом усього року. Число днів з опадами становить від 125 до 185 на рік.

Грози спостерігаються від травня по серпень, переважно в другій половині дня і пов'язані з проходженням атмосферних фронтів.

Ожеледь спостерігається рідко.

Показники діяльності[ред. | ред. код]

Починаючи з 2008 року, сталося значне збільшення прибутку за рахунок збільшення вахтових перевезень до нафтових родовищ Іркутської області.

Чистий прибуток оператора аеропорту у 2015 році склала 6,88 млн руб. у порівнянні з чистим збитком у 2014 році — 4,92 млн руб.

Перспективи розвитку[ред. | ред. код]

Економічні перспективи безпосередньо пов'язані з перспективами освоєння великих родовищ вуглеводневої сировини й експлуатацією Східного нафтопроводу.

Авіакомпанія «ЮТейр», ставши у 2007 році власником контрольного пакету акцій аеропорту, заявляла про намір збудувати новий аеровокзал і подовжити злітно-посадкову смугу для приймання літаків першого класу^[8].

Однак, у 2018 році в основного акціонера виникли серйозні фінансові труднощі — чистий збиток авіакомпанії склав 22 мільярди рублів, у зв'язку з чим було втрачено здатність розплачуватися по кредитах^[9]. Авіапідприємство розглядало варіант переведення аеродрому у статус посадкового майданчика з метою мінімізації сертифікаційних вимог і скорочення витрат, що призвело б до обмеження пасажирських перевезень. Згодом в авіакомпанії заявили, що аеропорт ліквідовувати не збираються^[10].

Події та катастрофи[ред. | ред. код]

Дата, час місцевий	Повітряне судно	Авіакомпанія	Кількість жертв / кількість осіб на борту (П + Е)	Опис
5 березня 1970	Лі-2 СРСР-58340	СРСР Аерофлот	0/0 + 5	Незабаром після зльоту, через зсув вантажу (мішки з цементом), літак зазнав аварії в районі ближньої приводної радіостанції. Члени екіпажу отримали поранення. Загиблих немає[11][12].
17.12.1976 19:40	Як-40 СРСР-88208	СРСР Аерофлот Братський об'єднаний авіазагін	7/4 + 3	Відразу після зльоту літак зачепив дерева і впав у ліс. До моменту відправлення тривалість робочого часу екіпажу становила більше 10 годин. Підготовка до вильоту проводилася в поспіху. Причина катастрофи — помилки екіпажу при підготовці до вильоту і в техніці пілотування під час зльоту[13][14].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• G!S meteo. Прогноз погоди по аеропорту «Усть-Кут» та ймовірність затримки рейсів.
• Офіційний сайт аеропорту Усть-Кут. Новини, розклад

Географія та географічні карти GeoNames Нормативний контроль Freebase: /m/0273cg5

п о р Аеропорти Росії (категорія) Провідні (>5mln) Москва–Домодєдово Москва–Шереметьєво Москва-Внуково Новосибірськ Санкт-Петербург Сочі Єкатеринбург Середні (0.7~5mln) Архангельськ-Талаги Челябінськ Іркутськ Калінінград Казань Хабаровськ Краснодар Красноярськ Мінеральні Води Москва-Жуковський Мурманськ Нижній Новгород Омськ Перм Петропавловськ-Камчатський Ростов-на-Дону-Платов Самара Саратов Сургут Томськ Тюмень Уфа Владивосток Волгоград Воронеж Якутськ Южно-Сахалінськ Невеликі (0.3~0.7mln) Абакан Бєлгород Анадир Анапа Астрахань Барнаул Благовєщенськ Чита Кемерово Магадан Махачкала Мирний Набережні Челни Нижньовартовськ Норильськ Новий Уренгой Оренбург Салехард Сиктивкар Улан-Уде Маленькі (<0.3mln) Алдан Байкіт Бєлоярськ Богородське Братськ Бугульма Чебоксари Черський Чокурдах Єйськ Еліста Геленджик Горно-Алтайськ Грозний Ігарка Іваново Іжевськ Ханти-Мансійськ Кіров Кагалим Котлас Красноярськ–Черемшанка Курган Кизил Магнітогорськ Надим Нальчик Нар'ян-Мар Новокузнецьк Назрань Нерюнгрі Ноябрськ Нягань Орськ Пенза Петрозаводськ Певек Підкам'яна Тунгуска Бухта Провідєнія Псков Сабетта Соловки Совєтський Ставрополь Талакан Тамбов Тіксі Туруханськ Удачний Ухта Ульяновськ-Баратаєвка Ульяновськ-Східний Урай Усинськ Усть-Кут Ванавара Владикавказ Воркута Ярославль Южно-Курильськ Не мають регулярних авіаперевезень Амдерма Бійськ Діксон Магдагачі Москва–Остаф'єво Охотськ Смоленськ Тилічікі Тура Тюмень–Плеханово Саров Не діючі Казань-2 Майкоп Москва–Биково Новгород–Юр'єво Ростов-на-Дону Ст Петербург–Ржевка Саратов-Центральний